ВС: спори боржника з ДПС мають розглядатися в межах справи про банкрутство

Питання про те, який суд має розглядати спір підприємства-боржника з податковим органом, тривалий час залишалося однією з дискусійних точок на перетині податкового законодавства та процедур банкрутства. Податкове повідомлення-рішення традиційно оскаржується в адміністративному суді, однак КУзПБ виходить із принципу концентрації майнових спорів за участю боржника в межах одного провадження.

Після змін, які набрали чинності з 1 січня 2025 року, законодавець фактично усунув цю невизначеність. У постанові від 14 липня 2026 року у справі №904/5051/24 (904/420/26) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтвердив: спір боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство.

Як виник спір

Боржник, щодо якого вже було відкрито провадження у справі про банкрутство, звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та вимагав скасувати податкове повідомлення-рішення.

Місцевий господарський суд відмовив у відкритті провадження, виходячи з того, що оскарження рішення податкового органу належить до адміністративної юрисдикції. Апеляційний суд цю ухвалу скасував та повернув матеріали для вирішення питання про відкриття провадження. Одним із ключових аргументів стала частина третя статті 3 ГПК України, за якою судочинство здійснюється відповідно до закону, чинного на момент вчинення процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.

На час звернення боржника вже діяла нова редакція статті 7 КУзПБ.

Що змінилося у КУзПБ

Частина перша статті 7 КУзПБ передбачає, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей Кодексу з процедур банкрутства.

Відповідно до частини другої цієї статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує в її межах усі майнові спори за участю боржника. Після змін, внесених Законом України №3985-IX від 19 вересня 2024 року, до цього переліку прямо включено спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань — податкового боргу, визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Зміни набрали чинності 1 січня 2025 року. Таким чином, сам факт того, що іншою стороною спору є податковий орган, більше не означає автоматичного віднесення справи до адміністративної юрисдикції, якщо щодо платника вже відкрито провадження про банкрутство.

Господарська юрисдикція стала спеціальним правилом

Паралельні зміни було внесено і до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, який визначає компетенцію господарських судів щодо справ про банкрутство та майнових спорів за участю боржника. КГС ВС звернув увагу на співвідношення ГПК України та КУзПБ. Вони мають однакову юридичну силу, однак процесуальні норми ГПК є загальними, тоді як положення КУзПБ щодо спорів у межах банкрутства мають спеціальний характер. За наявності колізії перевага надається спеціальному регулюванню. Крім того, якщо неузгоджені норми прийняті одним законодавчим органом, застосовується і принцип дії пізнішого акта.

З огляду на зміни до обох кодексів Верховний Суд дійшов висновку, що визначення юрисдикції такого спору після 1 січня 2025 року не повинно створювати проблем: законодавець встановив імперативне правило його розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство.

Чому податковий спір концентрується у справі про банкрутство

Такий підхід відповідає загальній логіці банкрутної процедури.

Податковий спір безпосередньо визначає обсяг грошових зобов’язань боржника. Від його результату можуть залежати структура кредиторських вимог, перспективи відновлення платоспроможності, розмір ліквідаційної маси та задоволення вимог інших кредиторів. Тому розгляд такого питання в окремому адміністративному провадженні фактично розділяв би спори, які впливають на один і той самий майновий стан боржника, між різними юрисдикціями.

Нова редакція КУзПБ виходить із протилежного підходу: суд, який веде банкрутство, повинен мати можливість сформувати цілісне уявлення про активи та зобов’язання підприємства.

Що це означає на практиці

Після відкриття справи про банкрутство визначальним для юрисдикції стає вже не лише публічно-правова природа податкового повідомлення-рішення, а його майновий вплив на боржника. Якщо спір стосується визначення чи сплати податкового зобов’язання підприємства, щодо якого відкрито провадження про банкрутство, він має розглядатися господарським судом у межах цього провадження.

Водночас зміна юрисдикції не означає зміни матеріального законодавства. Оцінюючи законність податкового повідомлення-рішення, господарський суд так само застосовуватиме положення Податкового кодексу України. Змінюється процесуальна форма і суд, який вирішує спір. Для боржників практичне значення постанови полягає також у необхідності правильно визначати юрисдикцію вже на етапі підготовки позову. Звернення не до того суду означає втрату часу, що у процедурі банкрутства може безпосередньо впливати на права самого боржника та його кредиторів.

Єдиний центр для майнових спорів

Постановою від 14 липня 2026 року у справі №904/5051/24 (904/420/26) КГС ВС залишив без змін рішення апеляційної інстанції та підтвердив можливість розгляду спору з податковим органом у межах банкрутного провадження. Ця позиція демонструє наслідок законодавчих змін 2024 року: після відкриття справи про банкрутство господарський суд поступово стає єдиним центром вирішення майнових спорів, які впливають на фінансовий стан боржника, незалежно від того, чи є іншою стороною приватний кредитор, працівник або податковий орган.

Джерело: постанова КГС ВС від 14.07.2026 у справі №904/5051/24 (904/420/26), номер судового рішення в ЄДРСР — 138223040.