Справу про банкрутство не відкрили: чи можна повернути судовий збір

Звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство потребує попередньої оцінки не лише перспектив самої процедури. Варто враховувати і судові витрати, які у разі відмови у відкритті справи далеко не завжди можна повернути.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув це питання у справі № 910/8475/25, де кредитор після відмови у відкритті провадження намагався повернути 30 280 грн судового збору. Ключовий висновок Верховного Суду полягає в тому, що для повернення збору має значення, на якому саме процесуальному етапі суд припинив розгляд заяви. Відмова у прийнятті заяви про відкриття справи про банкрутство та відмова у відкритті провадження після її розгляду – це різні процесуальні рішення з різними наслідками для сплаченого судового збору.

Як виник спір щодо 30 280 грн

Одне підприємство звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство іншого через непогашену заборгованість. За подання заяви кредитор сплатив 30 280 грн судового збору.

У вересні 2025 року суд першої інстанції відкрив провадження. Однак 8 грудня 2025 року Північний апеляційний господарський суд скасував відповідну ухвалу та відмовив у відкритті справи про банкрутство. Після цього кредитор звернувся із заявою про повернення сплачених 30 280 грн. Суд першої інстанції її задовольнив, але боржник оскаржив це рішення. 28 травня 2026 року апеляційний суд скасував ухвалу в частині повернення збору та відмовив кредитору. У касаційній скарзі кредитор посилався на пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» та наполягав: оскільки у відкритті провадження зрештою відмовлено, сплачені кошти мають бути повернуті. Верховний Суд із таким тлумаченням не погодився.

Відмова у прийнятті заяви та відмова у відкритті справи

Верховний Суд звернув увагу, що процедура розгляду заяви про банкрутство має свої особливості та регулюється не тільки Господарським процесуальним кодексом і Законом «Про судовий збір», а передусім з урахуванням спеціальних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Розгляд заяви фактично проходить два етапи. На першому суд перевіряє відповідність заяви вимогам КУзПБ. За результатами цієї перевірки він може прийняти її до розгляду, залишити без руху, повернути або відмовити у прийнятті. Якщо суд відмовляє у прийнятті заяви на цьому етапі, кредитор має право на повернення судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону «Про судовий збір».

Принципово інша ситуація виникає, коли заява прийнята та призначена до розгляду в підготовчому засіданні. На цьому етапі суд уже перевіряє обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора та встановлює наявність передбачених законом підстав для відкриття процедури банкрутства. За результатами такого розгляду суд або відкриває провадження, або відмовляє у його відкритті. Така відмова вже не є тотожною відмові у прийнятті заяви. Саме тому передбачена п.3 ч.1 ст.7 Закону «Про судовий збір» підстава для повернення коштів у цьому випадку не застосовується.

Чому судовий збір не повертають

У підготовчому засіданні господарський суд проводить змістовну перевірку вимог кредитора. Зокрема, він з'ясовує наявність грошового зобов'язання між сторонами, перевіряє обґрунтованість вимог заявника, встановлює наявність або відсутність спору про право, а також з'ясовує, чи були вимоги кредитора задоволені боржником до проведення підготовчого засідання. Тому ухвала про відмову у відкритті провадження після такого розгляду за своєю процесуальною природою є рішенням, ухваленим за результатами розгляду відповідного питання по суті.

Верховний Суд дійшов висновку: якщо у відкритті провадження у справі про банкрутство відмовлено з підстав, передбачених частиною шостою статті 39 КУзПБ, сплачений кредитором судовий збір із державного бюджету не повертається.

Для кредиторів особливо важливим є застосування цього підходу у випадках, коли перешкодою для відкриття банкрутства стає спір про право. Процедура банкрутства не призначена для того, щоб замінювати звичайне позовне провадження у ситуації, коли між сторонами ще необхідно вирішити спір щодо самого існування боргу або права кредитора вимагати його сплати. Якщо заява вже прийнята, а під час підготовчого засідання суд встановлює такий спір і через це відмовляє у відкритті провадження, негативний результат для кредитора не дає йому права вимагати повернення судового збору з бюджету.

Чи можна перекласти витрати на боржника

ВС водночас розмежував повернення судового збору з державного бюджету та розподіл судових витрат між сторонами. Суд зазначив, що підготовче засідання у справі про банкрутство певною мірою схоже на розгляд справи по суті у позовному провадженні. Тому при визначенні того, хто зрештою має нести витрати, застосовуються положення статті 129 ГПК України. За загальним правилом, якщо після розгляду заяви у підготовчому засіданні суд відмовляє у відкритті провадження, витрати покладаються на заявника. Однак існує важливий виняток.

Якщо кредитор мав підстави звернутися із заявою, але боржник повністю задовольнив його вимоги до проведення підготовчого засідання, провадження також не буде відкрито. Проте в цьому випадку витрати зі сплати судового збору має відшкодувати кредитору боржник. При цьому йдеться не про повернення судового збору з бюджету. Кошти компенсуються кредитору за рахунок боржника як судові витрати.

Велика Палата справу не переглядатиме

Кредитор також просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Він вважав за необхідне сформувати позицію щодо повернення збору, коли у відкритті справи про банкрутство відмовлено через наявність спору щодо боргу та права вимоги. Касаційний господарський суд відмовив у цьому клопотанні. На думку Верховного Суду, заявник не довів існування виключної правової проблеми, яка вимагала б розгляду Великою Палатою. Поставлене питання може бути вирішене самим Касаційним господарським судом із застосуванням чинних положень законодавства. У результаті касаційну скаргу кредитора залишили без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2026 року – без змін.

Що врахувати кредитору перед ініціюванням банкрутства

Перед поданням заяви кредитору варто оцінити не тільки наявність простроченої заборгованості, а й характер вимоги та можливі заперечення боржника. Якщо між сторонами існує реальний спір щодо виникнення зобов'язання, розміру боргу або права кредитора вимагати його сплати, спочатку може знадобитися вирішення цього спору в позовному провадженні. Спроба використати процедуру банкрутства за наявності такого спору створює додатковий фінансовий ризик. Суд може прийняти заяву, провести підготовче засідання, встановити спір про право та відмовити у відкритті провадження. Повернути сплачений збір із державного бюджету після цього не вдасться. Тому позицію Верховного Суду можна звести до чіткого практичного правила: відмова у прийнятті заяви про банкрутство може бути підставою для повернення судового збору; відмова у відкритті провадження після розгляду заяви у підготовчому засіданні – ні.

Окремо потрібно оцінювати ситуацію, коли боржник погашає заборгованість уже після звернення кредитора до суду, але до підготовчого засідання. Тоді збір не повертається з бюджету, однак витрати можуть бути покладені на боржника.