Онлайн-продажі з 2027 року: нові податки для бізнесу

23 жовтня 2026 року набрав чинності Закон України від 9 червня 2026 року № 4903-IX, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та передбачає міжнародний автоматичний обмін відповідною податковою інформацією.

Основні положення щодо діяльності операторів платформ і оподаткування доходів їхніх користувачів почнуть застосовуватися з 1 січня 2027 року. Це означає, що під податковий контроль потраплятиме ширший обсяг інформації про продажі товарів, надання послуг та отримання доходів від оренди через цифрові сервіси. Нововведення стосуватимуться не лише великих маркетплейсів. Закон охоплює платформи, за допомогою яких користувачі продають товари, здають в оренду нерухомість або транспортні засоби, виконують роботи чи надають послуги. До таких сервісів можуть належати онлайн-майданчики для торгівлі, бронювання житла, замовлення перевезень та інших послуг. Водночас правовий статус конкретного сервісу визначатиметься за встановленими законом ознаками цифрової платформи, а не лише за його комерційною назвою.

Що зміниться для фізичних осіб і підприємців

Одним із головних нововведень стане спеціальний порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють визначену законом діяльність через цифрові платформи. За дотримання встановлених умов до таких доходів застосовуватиметься ставка ПДФО 10%. Вона діятиме в межах річного порогу, що становить 834 мінімальні заробітні плати, установлені на 1 січня відповідного року. До суми перевищення цього порогу застосовуватиметься ставка 23%. Така сама ставка передбачена для окремих ситуацій, коли особа не відповідає умовам спеціального режиму. Додатковий військовий збір із доходів, що оподатковуються за цими спеціальними правилами, не справлятиметься.

Для застосування ставки 10% фізична особа повинна відповідати визначеним вимогам. Зокрема, йдеться про податкове резидентство України, використання відповідного рахунку для розрахунків, відсутність найманих працівників, дотримання обмежень щодо видів товарів та роботу через належним чином зареєстрованого оператора платформи. Важливо розмежовувати оподаткування доходів фізичної особи за спеціальним режимом і підприємницьку діяльність ФОП. Запровадження ставки 10% не означає автоматичної зміни ставок єдиного податку для підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Для ФОП основним питанням стане належне відображення доходів, отриманих через цифрові платформи, відповідно до обраної системи оподаткування.

Якщо підприємець продає товари одночасно через власний сайт, маркетплейс та інші канали, необхідно забезпечити коректний облік усіх операцій і можливість підтвердити їхній характер. Особливого значення набуває розмежування підприємницьких надходжень та особистих операцій фізичної особи.

Під час податкової перевірки відомості, отримані від операторів платформ, можуть зіставлятися з даними податкової звітності підприємця. Розбіжності потребуватимуть документального пояснення. Водночас сама наявність операцій через цифрову платформу не означає автоматичного виникнення порушення. Визначальними залишаються правова природа доходу, статус його отримувача та виконання передбачених Податковим кодексом обов'язків.

Продаж особистих речей: коли податок не сплачуватиметься

Окремий режим передбачено для громадян, які продають товари через онлайн-платформи.

З 2027 року дохід від таких продажів у межах 2 000 євро за календарний рік не включатиметься до загального оподатковуваного доходу за умов, установлених законом. Для визначення порогу в гривнях застосовуватиметься офіційний курс НБУ на 1 січня відповідного року. Наприклад, людина продає через маркетплейс власний уживаний телефон, меблі та побутову техніку. Якщо сукупний дохід від таких продажів не перевищує встановленого порогу, відповідно до спеціальних правил він не підлягатиме оподаткуванню.

Однак поріг застосовуватиметься до сукупного доходу, а не окремо до кожного онлайн-майданчика. Тому продаж товарів через декілька платформ не дозволить багаторазово скористатися неоподатковуваним лімітом.

Водночас необхідно враховувати принципову відмінність між епізодичним продажем особистих речей і систематичною діяльністю, яка за своїм характером має ознаки підприємницької. Сам лише розмір отриманого доходу не вирішує питання, чи здійснює особа підприємницьку діяльність. Значення мають регулярність операцій, придбання товарів для подальшого перепродажу, організація продажів і фактичний характер діяльності. Отже, неоподатковуваний поріг не слід розглядати як універсальний дозвіл здійснювати підприємницьку діяльність без належної реєстрації.

Які відомості отримуватиме податкова

З 2027 року оператори цифрових платформ повинні виконувати встановлені законом обов'язки щодо збору та перевірки інформації про користувачів, які отримують доходи від визначених видів діяльності. Зокрема, йдеться про відомості, що дозволяють ідентифікувати продавця, встановити розмір отриманого доходу, кількість операцій та інші необхідні показники. Оператори подаватимуть відповідну звітність до ДПС. У передбачених законом випадках вони також виконуватимуть функції податкових агентів, утримуючи й перераховуючи ПДФО.

Першим звітним періодом для нової системи стане 2027 рік. Водночас відповідні оператори мають зареєструватися в Державній податковій службі до початку її застосування. Особливе значення матиме міжнародний автоматичний обмін інформацією. Закон № 4903-IX спрямований на впровадження стандартів ОЕСР та європейського підходу DAC7. Це створює правові передумови для отримання українськими податковими органами інформації про доходи резидентів України, які працюють через іноземні платформи. Водночас міжнародний обмін залежить від участі України у відповідних міжнародних механізмах та виконання необхідних процедур їх запровадження.

Як ДПС визначатиме податкові зобов'язання

Нові правила передбачають можливість визначення податкових зобов'язань фізичних осіб безпосередньо контролюючим органом у встановлених законом ситуаціях. Зокрема, це стосуватиметься випадків, коли сукупний дохід від продажу товарів через декілька цифрових платформ перевищує неоподатковуваний поріг у 2 000 євро або коли доходи перевищують річний ліміт для застосування спеціальної ставки.

Для розрахунку використовуватимуться звіти операторів платформ, податкова інформація та інші відомості, отримані в передбаченому законодавством порядку. Якщо виникатиме обов'язок сплатити податок за результатами такого розрахунку, ДПС надсилатиме податкове повідомлення-рішення до 1 липня року, наступного за звітним.

Після отримання повідомлення платник матиме 60 днів для сплати визначеної суми. Практично це означає, що продавцям необхідно самостійно контролювати сукупний обсяг операцій, навіть якщо продажі здійснюються на різних майданчиках.

У разі незгоди з визначеною сумою важливими доказами можуть бути історія операцій, документи про повернення коштів, скасовані замовлення, виписки з рахунків та інші матеріали, які дозволяють встановити фактично отриманий дохід.