Блог

Дроблення бізнесу у 2026 році: як ДПС виявляє пов’язаних ФОП

Андрій Спектор
Дата: 18 Листопада , 10:06
32 читали
​ ​

Понад 500 брендів і торговельних марок з ознаками штучного дроблення бізнесу виявила Державна податкова служба протягом січня — початку серпня 2026 року. За результатами аналізу 23 великих торговельних мереж податківці встановили залучення понад тисячі ФОП, а можливі бюджетні втрати попередньо оцінили щонайменше у 1,7 млрд грн. Наприкінці жовтня 2026 року питання штучного дроблення бізнесу окремо розглядалося на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки. Уряд повідомив про посилення взаємодії податкових, митних і правоохоронних органів щодо платників із високим рівнем ризику.

Де проходить межа між законною співпрацею та дробленням бізнесу

Податковий кодекс України не містить загальної заборони на ведення діяльності кількома ФОП під спільним брендом. Законодавство також не вимагає, щоб кожен підприємець обов’язково мав окремий офіс, власного бухгалтера чи унікальну торговельну марку.


Кілька підприємців можуть законно користуватися спільною інфраструктурою, орендувати приміщення, замовляти бухгалтерські послуги в одного виконавця або співпрацювати за договорами франчайзингу. Принципове значення має інше: чи залишається кожен із них самостійним суб’єктом господарювання.


Відповідно до підпункту 14.1.36 Податкового кодексу господарська діяльність пов’язана з виробництвом, реалізацією товарів, виконанням робіт або наданням послуг, спрямованими на отримання доходу. Для оцінки діяльності підприємця важливими є також самостійність, систематичність та здійснення підприємництва на власний ризик. Наприклад, мережа магазинів може об'єднувати кількох ФОП, кожен із яких самостійно закуповує товар, визначає ціни, укладає договори, несе витрати та отримує власний дохід. Наявність єдиного бренду в такому разі не усуває реальної господарської самостійності.


Інша ситуація виникає, коли товар закуповує один організатор, працівниками управляє єдиний керівник, а підприємців використовують переважно для оформлення розрахункових операцій та розподілу обороту між різними платниками єдиного податку. У такій моделі формальна наявність окремих реєстраційних номерів, банківських рахунків та податкових декларацій може не відповідати фактичному змісту господарської діяльності.


При цьому необхідно враховувати, що саме поняття «дроблення бізнесу» не є окремим універсальним складом податкового правопорушення. Контролюючий орган повинен встановити порушення конкретних норм законодавства, визначити відповідного платника та обґрунтувати податкові наслідки.

​ ​

Як податкова встановлює зв’язки між формально незалежними підприємцями

Статті 71–74 Податкового кодексу передбачають механізми збирання, оброблення та використання податкової інформації. У межах установлених законом процедур контролюючі органи можуть зіставляти податкову звітність, відомості про розрахункові операції, господарські об’єкти, персонал та інші дані. Значення має не стільки окремий інформаційний показник, скільки його зв’язок з іншими обставинами.


Спільна IP-адреса, з якої подається електронна звітність кількох ФОП, може пояснюватися звичайним бухгалтерським обслуговуванням. Використання однієї адреси або приміщення також не доводить, що підприємці не здійснюють самостійної діяльності. Натомість поєднання таких обставин зі спільними працівниками, відсутністю самостійних закупівель, централізованим контролем розрахунків та систематичною заміною ФОП у разі наближення до граничного обсягу доходу створює значно серйозніші питання.


Особливу увагу податкова може приділяти даним РРО та ПРРО, інформації про господарські об’єкти, поданій за формою № 20-ОПП, і документам щодо походження товарів. Саме зіставлення цих відомостей дозволяє встановлювати, хто фактично здійснює продажі, використовує майно та отримує виручку.


Додатковим інструментом стала система управління податковими ризиками, експериментальне впровадження якої передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854. Водночас автоматизований аналіз не підміняє законодавчо встановлених процедур перевірки, а інформаційний індикатор ризику не тотожний доказу правопорушення.


Окремо варто враховувати зміни, внесені Законом № 5020-IX від 14 жовтня 2026 року. З 27 жовтня запроваджено перевірку правових підстав використання нерухомості під час створення юридичної особи або зміни її місцезнаходження. Ці правила безпосередньо не встановлюють нових критеріїв дроблення бізнесу та не поширюють аналогічний порядок перевірки адрес на державну реєстрацію ФОП, однак демонструють посилення уваги до документального підтвердження юридичної організації бізнесу.

​ ​

Судова практика: що повинна довести податкова

Показовою для оцінки податкових претензій до торговельних мереж залишається постанова Верховного Суду від 12 грудня 2025 року у справі № 600/1052/20-а. Спір виник між податковим органом і товариством, діяльність якого була пов’язана з мережею склад-маркетів «Тор-Ба». Контролюючий орган стверджував, що товариство реалізовувало товари через підконтрольних ФОП, а окремі підприємці фактично виконували функції найманих працівників. Серед обставин, на які посилалася ДПС, були використання спільних IP-адрес для подання звітності, вилучені під час обшуків записи про рух готівки та матеріали кримінального провадження. Проте ВС залишив без змін рішення попередніх інстанцій про скасування відповідних податкових повідомлень-рішень.


Вирішальне значення мала недостатність доказів конкретних порушень. Зокрема, податкова не надала суду первинних документів, на яких ґрунтувалися значні донарахування, а узагальнений перелік документів в акті перевірки не дозволяв перевірити зміст відповідних господарських операцій. Суд також оцінив використані податківцями записи про готівкові розрахунки та матеріали кримінального провадження, однак не визнав їх достатніми для підтвердження визначених податкових зобов’язань.


Не менш важливими для бізнесу є дві постанови Верховного Суду, ухвалені вже у 2026 році.


Постанова від 9 червня 2026 року у справі № 380/26084/24 стосувалася фактичної перевірки магазину електроніки. Підприємець оскаржував штраф у розмірі понад 1 млн грн, зокрема наголошуючи, що в торговельному приміщенні знаходилися товари інших суб’єктів господарювання. Суд встановив істотне порушення процедури призначення перевірки: наказ не забезпечував належної індивідуалізації конкретного платника податків. Замість необхідного визначення суб’єкта контролю використовувалося комерційне найменування торговельного об’єкта. Суд скасував рішення попередніх інстанцій, задовольнив позов підприємця та визнав протиправним податкове повідомлення-рішення.


Постанова від 13 жовтня 2026 року у справі № 380/5635/25 підтвердила цей підхід. У спорі щодо штрафів, накладених за результатами фактичної перевірки магазину, Верховний Суд знову звернув увагу на відсутність належної індивідуалізації ФОП у наказі про перевірку. Суд зазначив, що такий недолік стосується правової підстави здійснення податкового контролю, а не просто формального оформлення документа. За результатами розгляду касаційної скарги відповідні податкові повідомлення-рішення було скасовано.

Радимо ознайомитись

Дивитися всі статті

Контакти

Ви можете звернутись онлайн з вашим запитанням.

Для цього необхідно відправити лист у довільній формі на пошту

Андрій Спектор

Андрій Спектор

Адвокат у сфері банкрутства та оподаткування

Завантажити Контакт
Номер телефону +380 97 656 71 35

Використайте ваш смартфон щоб вважати QR-code, після чого зможете додати мене до контактів.