Валютний нагляд 2026: від формального контролю до інтелектуального комплаєнсу

Система валютного нагляду в Україні у 2026 році фактично завершила трансформацію. Те, що ще кілька років тому сприймалося як технічний банківський контроль строків розрахунків, сьогодні перетворилося на інтелектуальну модель глибокого ризик-аналізу кожної транзакції. Валютний комплаєнс більше не зводиться до перевірки інвойсу — він охоплює економічну доцільність операції, прозорість структури власності, реальність господарської діяльності та кінцевих бенефіціарів.

Нормативною основою залишається ЗУ «Про валюту і валютні операції», однак його практичне застосування пов’язане з постановою Правління НБУ №18 від 24.02.2022. Попри поетапне пом’якшення обмежень у 2025 році, саме ця постанова продовжує визначати архітектуру валютних заходів у період воєнного стану.

Новий етап лібералізації стартував 14 січня 2026 року із набранням чинності постановами НБУ №2 та №3. Йдеться про переформатування підходу до зовнішнього фінансування бізнесу. Зокрема, так званий «позиковий» ліміт фактично відкрив можливість для гнучкої реструктуризації старих зовнішніх боргів та залучення нового капіталу.

180 днів, 0,3% пені та жорстка судова позиція

Станом на 2026 рік стандартний граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями становить 180 днів, якщо інше не встановлено окремо. Порушення навіть на один день автоматично активує пеню у розмірі 0,3% від суми простроченого зобов’язання за кожен день. Судова практика 2025–2026 років демонструє послідовну жорстку позицію щодо доведення форс-мажору. У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/6519/24 чітко зазначено: факт військової агресії рф є загальновідомим, але не звільняє автоматично від відповідальності. Для зупинення нарахування пені необхідний сертифікат ТПП, виданий саме щодо конкретного контракту та конкретного періоду.

Аналогічний підхід підтверджено рішенням від 12.05.2025 у справі №420/38361/24, де суд відмовив у скасуванні пені через відсутність сертифіката ТПП, попри надане листування з контрагентом про логістичні труднощі.

Окремо слід звернути увагу на постанову ВС від 13.03.2025 у справі №560/19941/23. Суд зазначив, що хоча постанова НБУ №18 встановлює 180-денне обмеження як захід захисту, пеня за статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції» має нараховуватися з огляду на базовий строк, якщо НБУ прямо не передбачив інше. Це рішення активно використовується бізнесом для оскарження пені в інтервалі між 180 і 365 днями, однак податкові органи у 2026 році продовжують орієнтуватися на 180 днів.

Подвійний комплаєнс: роялті, дивіденди, ліцензійні угоди

У 2026 році виплата роялті або дивідендів нерезиденту проходить фактично подвійний комплаєнс-контроль. Оновлена постанова НБУ №8 про порядок аналізу валютних операцій передбачає обов’язок банку перевіряти не лише документи, а й наявність реальної «сабстанції» у контрагента: офісу, персоналу, господарської діяльності.

Судова практика підтверджує право банків діяти жорстко. Постановою Верховного Суду у справі №759/1627/25 від 08.10.2025 підтверджено право банку блокувати перекази та навіть розривати ділові відносини, якщо клієнт не надає достатньої інформації про іноземного отримувача або якщо операція має «неприйнятно високий ризик».

Паралельно суди дедалі активніше застосовують концепцію переваги суті над формою. Ідеально оформлений контракт або інвойс не є доказом реальності операції, якщо відсутня фізична або економічна можливість її виконання. Це особливо актуально для ліцензійних договорів на консультаційні чи ІТ-послуги, де податкові органи перевіряють фактичне використання результату в господарській діяльності.

Цифровізація та контроль в реальному часі

Впровадження системи «Е-валюта» фактично об’єднало банки, митницю та податкову службу в режимі реального часу. Механізми формального «закриття» валютного контролю через сумнівні акти приймання-передачі стають практично неможливими.

Окремий блок — операції з віртуальними активами. Після легалізації ринку криптоактивів будь-який обмін крипти на фіат у межах зовнішньоекономічних операцій підлягає такому ж нагляду, як і банківські перекази. Банки активно використовують інструменти блокчейн-аналітики, і зв’язок із сумнівними транзакціями може призвести до негайного припинення обслуговування.

Валютний комплаєнс як елемент економічної безпеки

У 2026 році валютний нагляд перестав бути технічним регуляторним бар’єром. Це інструмент національної економічної безпеки. Банки отримали широку дискрецію у визначенні ризику, а суди дедалі частіше підтримують їхню позицію.

Для бізнесу це означає необхідність впровадження внутрішньої системи валютного комплаєнсу: попередній скринінг контрагентів, перевірка санкційних списків, аналіз PEP-статусу, підготовка «досьє транзакції» ще до укладення договору. В умовах, коли навіть загальновідомий форс-мажор не звільняє від відповідальності без належного документального підтвердження, правова стратегія має формуватися на етапі переговорів, а не після отримання акта перевірки.

Лібералізація валютного режиму триває, однак вона супроводжується жорсткою вимогою прозорості. У 2026 році комплаєнс — це не витрати на обслуговування регулятора, а інвестиція в стабільність бізнесу та доступ до міжнародних ринків. Свобода валютних операцій надається тим, хто здатний довести реальність, економічний зміст і добросовісність своїх транзакцій.