Про податкові зобов’язання у процедурах банкрутства

Податкові борги — одна з найгостріших тем у справах про неплатоспроможність. Для бізнесу це питання виживання, для держави — питання стабільності бюджету. Коли підприємство опиняється у процедурі банкрутства, податкова стає кредитором із особливим статусом: її вимоги мають пріоритет, але водночас підлягають жорстким обмеженням, установленим Кодексом України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Які податки враховуються у банкрутстві

До конкурсних вимог включаються всі податкові зобов’язання, що виникли до дати відкриття провадження у справі. Йдеться про:

• податок на прибуток підприємств;
• податок на додану вартість (ПДВ);
• місцеві податки і збори — земля, нерухомість, екологічні платежі;
• податки із зарплат — ЄСВ, ПДФО.

Усе, що виникає після відкриття провадження, вважається поточними зобов’язаннями. Вони повинні сплачуватися вчасно, навіть попри мораторій на стягнення. Якщо боржник не платить поточні податки — це сигнал для суду та кредиторів, що санація малоймовірна.

Мораторій: що «заморожується», а що ні

Ключова ідея мораторію — «заморозити» ситуацію для справедливого розподілу між усіма кредиторами.

• Не нараховуються штрафи та пеня за податковими боргами, які виникли до відкриття справи.
• Податковий борг фіксується станом на дату порушення справи.
• Податкова не може накладати арешти, проводити інкасо або інші примусові заходи.

Але водночас:

• боржник зобов’язаний сплачувати всі нові податкові зобов’язання (наприклад, ПДВ із нових операцій, ЄСВ із зарплат, які нараховуються вже під час процедури).

Черговість задоволення вимог

КУзПБ визначає пріоритетність кредиторів. Для податкових зобов’язань це виглядає так:

1. У першу чергу погашаються вимоги працівників — зарплати, компенсації шкоди життю та здоров’ю.
2. У другу чергу — податкові борги та інші обов’язкові платежі до бюджету.
3. Далі — вимоги інших кредиторів.
4. В останню чергу — штрафи, пеня та інші фінансові санкції.

Це означає, що держава стоїть вище за звичайних кредиторів, але поступається працівникам. Водночас фіскальні штрафи та пеня в реальності рідко задовольняються — якщо майна не вистачає, вони «згорають».

Судова практика 2024–2025 років

Останні рішення Верховного Суду суттєво уточнили підходи до податкових вимог у банкрутстві:

• ВС, 17.01.2024, справа №903/51/20. Податкове зобов’язання виникає з моменту прострочення строку сплати, а не з дати винесення податкового повідомлення-рішення. Це важливо: навіть якщо рішення ще оскаржується, вимога вже є конкурсною.
• ВС, 22.05.2024, справа №910/13514/21. Податкова має право заявляти свої вимоги у справі про банкрутство незалежно від результату адмінспору. Таким чином, держава не втрачає частку у ліквідаційній масі навіть тоді, коли боржник паралельно оскаржує нарахування.
• Практика 2025 року. Нові зміни до КУзПБ закріпили, що податкові спори боржника розглядаються безпосередньо у межах справи про банкрутство, а не в адміністративних судах. Це усунуло конфлікт юрисдикцій та зробило процедуру більш прогнозованою.

Практичні наслідки для бізнесу

Податкові зобов’язання в банкрутстві — це не просто «борг державі». Вони визначають:

• Чи отримає компанія шанс на санацію. Якщо поточні податки не сплачуються, суд та кредитори бачать це як ознаку безперспективності.
• Які вимоги будуть задоволені першими. Податкова конкурує з іншими кредиторами за активи, але має вищий пріоритет.
• Чи буде списано штрафи та пеню. Це може зменшити навантаження на боржника, але не звільняє його від базових сум податкових боргів.

Висновок

Податкові зобов’язання — центральний елемент усієї системи банкрутства. Для держави це спосіб зберегти надходження до бюджету, для бізнесу — лакмусовий папір життєздатності компанії.

Арбітражним керуючим, адвокатам та самим боржникам важливо враховувати:

• що саме входить до конкурсних вимог;
• які податки сплачуються поточно;
• як судова практика трактує момент виникнення зобов’язань.

Правильна стратегія роботи з податковими вимогами може визначити результат усієї процедури — від успішної санації до повного списання боргів у ліквідації.