Податкова застава і новий власник: нова судова практика

Коли борги залишаються не за власником, а за майном

Ситуація, що стала предметом розгляду Верховного Суду, є типовою для практики реалізації майна на електронних торгах. Компанія придбала об’єкт нерухомості у межах виконавчого провадження, але після переходу права власності виявила, що майно обтяжене податковою заставою, накладеною через борги попереднього власника. Попри відсутність будь-яких зобов’язань перед бюджетом у нового власника, податкова служба не зняла обтяження, що фактично заблокувало можливість розпорядження нерухомістю.

Аргументи сторін і рішення судів нижчих інстанцій

Позивач — ТОВ, яке придбало нерухомість на електронних торгах, — звернувся до суду з вимогою припинити податкову заставу, оскільки вона перешкоджає реалізації правомочностей власника. Господарський суд першої інстанції, а згодом і апеляційний суд, позов задовольнили, виходячи з того, що податкова застава виникла не у зв’язку з діями позивача, а через борг попереднього власника, і не може обмежувати право власності нового законного набувача.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погодився з цими висновками й залишив касаційну скаргу ДПС без задоволення (постанова від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, ЄДРСР № 130707906).

Позиція Верховного Суду

Суд сформулював важливий орієнтир для податкових спорів: Майно, набуте добросовісним власником на електронних торгах у межах виконавчого провадження, має бути звільнене від податкової застави, накладеної через борги попереднього власника, якщо така застава перешкоджає новому власнику реалізовувати свої права.

КГС ВС послався на статтю 391 Цивільного кодексу України, яка надає власнику право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (негаторний позов).

Суд підкреслив, що право власності добросовісного набувача є непорушним, а будь-які обмеження, що не випливають із його зобов’язань, суперечать ст. 41 Конституції України. Тому податкова застава, яка не пов’язана з особою нового власника, підлягає припиненню.

Юридичне значення рішення

Ця позиція продовжує логіку попередніх рішень Верховного Суду, але має особливу вагу саме в контексті податкових застав. Адже законодавство про податковий борг традиційно фокусувалося на контролі за боржником, а не за майном.

Раніше податкові органи часто вважали, що застава «слідує за майном», незалежно від того, хто став новим власником. Такий підхід створював колізію між правом держави на стягнення боргу і правом особи на мирне володіння майном.

Тепер же Верховний Суд чітко визначив:

• податкова застава не може переходити на нового власника, якщо борг належить іншій особі;
• добросовісний набувач має право вимагати припинення такого обтяження в судовому порядку;
• підставою для цього є саме негаторний позов, а не скарга до податкових органів чи адміністративне оскарження.

Практичні наслідки для бізнесу

Для учасників ринку нерухомості, зокрема тих, хто купує майно через систему Prozorro.Продажі, це рішення має пряме практичне значення.

1. По-перше, покупці, які стикаються з податковими обтяженнями після купівлі, тепер мають ефективний спосіб судового захисту.
2. По-друге, кредитори і нотаріуси отримали правову визначеність: право власності нового набувача є пріоритетним над податковими претензіями до колишнього власника.
3. По-третє, саме рішення може зменшити кількість спорів щодо реєстраційних дій, коли податкова служба відмовлялася знімати заставу без додаткового рішення суду.

Висновок

Постанова КГС ВС від 30 вересня 2025 року у справі № 914/2949/24 стала ще одним підтвердженням принципу стабільності та непорушності права власності. Держава не може покладати на нового власника тягар боргів попереднього, навіть якщо вони зафіксовані у вигляді податкової застави.

Цей підхід зміцнює довіру до електронних торгів і механізмів примусового продажу майна, а також захищає добросовісних інвесторів, які діють відповідно до закону.