Податкова перевірка без паніки: що перевіряє держава і як бізнесу захистити себе

Податкові перевірки є невід’ємною складовою контрольної функції будь-якої держави. Саме через них держава забезпечує наповнення бюджету, бореться з ухиленням від сплати податків і підтримує рівні правила гри для бізнесу. Водночас для підприємців податкова перевірка майже завжди асоціюється з ризиками — фінансовими, репутаційними й організаційними. Проблема полягає не стільки в самій перевірці, скільки в незнанні власних прав і процедур, якими мають керуватися контролюючі органи. Саме ця необізнаність часто створює ґрунт для перевищення повноважень, неправомірних вимог і поспішних рішень з боку бізнесу.

Що таке податкова перевірка і чим вона регулюється

Податкова перевірка — це форма державного контролю, під час якої перевіряється правильність нарахування, повнота та своєчасність сплати податків і зборів, а також дотримання платником вимог податкового законодавства. Її мета — не покарання як таке, а виявлення порушень і забезпечення законного наповнення бюджету. Базовим нормативним актом у цій сфері є Податковий кодекс України, зокрема глава 8 (статті 75–86), яка визначає види перевірок, підстави їх проведення, порядок оформлення результатів і права платника податків.

Окрім Кодексу, порядок проведення перевірок деталізовано в низці підзаконних актів Міністерства фінансів, що регулюють формування планів перевірок і оформлення їх результатів:

• Наказ Мінфіну від 20.08.2015 №727 (в редакції від 14.03.2025), яким затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.
• Наказ Мінфіну від 02.06.2015 №524, яким затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
• Наказ ДФСУ від 01.06.2017 № 396, яким затверджена форма акта (довідки), які оформляються за результатами перевірок.

Варто пам’ятати про принцип, закріплений у статті 19 Конституції України: органи державної влади можуть діяти лише в межах повноважень і способом, передбаченим законом. Для бізнесу це означає, що будь-яке відхилення від встановленої процедури є підставою для захисту й оскарження.

Які перевірки має право проводити податкова

Податковий кодекс передбачає три основні форми контролю, і кожна з них має свої особливості.

Камеральна перевірка проводиться без участі платника податків, у приміщенні податкового органу. Вона ґрунтується виключно на податковій звітності та інформаційних ресурсах податкової служби. Її завдання — виявити арифметичні помилки, несвоєчасне подання декларацій, порушення строків реєстрації податкових накладних чи сплати податків.

Документальна перевірка є значно глибшою. Вона може бути плановою або позаплановою, виїзною або невиїзною, а в окремих випадках — електронною. Саме під час документальної перевірки аналізуються первинні документи, договори, бухгалтерський і податковий облік, взаємовідносини з контрагентами.

Фактична перевірка проводиться за місцем здійснення діяльності — у магазинах, офісах, на АЗС, складах. Її мета — перевірка розрахункових операцій, обігу готівки, наявності ліцензій, дотримання трудового законодавства. Важливо, що така перевірка може проводитися без попередження, але лише за наявності визначених законом підстав.

Результати будь-якої перевірки оформлюються відповідно до статті 86 Податкового кодексу: у разі виявлення порушень складається акт, за їх відсутності — довідка.

Підготовка до перевірки: питання не одного дня

Податкові перевірки рідко є несподіванкою для бізнесу, який системно працює з ризиками. Ще до початку перевірки варто з’ясувати, чи взагалі має податкова право її проводити — у певні періоди можуть діяти обмеження або мораторії на державний контроль.

Ефективна підготовка починається з аналізу власної податкової історії: чи включено підприємство до плану-графіка перевірок, за який період можливий контроль, які податки є найбільш ризиковими. Практика показує, що попередній внутрішній аудит дозволяє виявити помилки ще до приходу перевіряючих і виправити їх законним шляхом.

Окрему увагу слід приділити трудовим відносинам, наявності ліцензій і дозволів, а також взаємовідносинам із контрагентами. Робота з компаніями, які мають ознаки ризиковості, часто стає підставою для донарахувань і спорів, навіть якщо сам платник діяв добросовісно.

Не менш важливо визначити відповідальних осіб за комунікацію з податковими органами. Участь юриста або адвоката з податкового права на цьому етапі — це не формальність, а реальний запобіжник від неправомірних вимог і процедурних порушень.

Практика: як попередній аудит зберіг кошти і репутацію

У практиці податкових спорів нерідко трапляються ситуації, коли своєчасна підготовка дозволяє уникнути серйозних наслідків. В одному з кейсів підприємство, дізнавшись про включення до плану перевірок, ініціювало внутрішній аудит із залученням зовнішніх консультантів. У ході аналізу були виявлені неточності у відображенні витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Помилки було виправлено шляхом подання уточнюючих декларацій та належного документального оформлення операцій. Коли податкова розпочала перевірку, підстав для донарахувань і штрафів уже не існувало. У результаті компанія не лише зекономила кошти, а й зберегла репутацію сумлінного платника податків.

Які документи може запитувати податкова

Єдиного вичерпного переліку документів, які перевіряє податкова, закон не містить. Обсяг документів залежить від виду перевірки та специфіки діяльності підприємства. Як правило, йдеться про податкову звітність, договори з контрагентами, первинні бухгалтерські документи, банківські виписки, касові та розрахункові документи, а також внутрішні положення підприємства й документи, що підтверджують право на здійснення певних видів діяльності.

Саме тому ключовим є не зберігання «всього й одразу», а системність обліку та готовність обґрунтувати кожну господарську операцію.

Замість висновку

Податкова перевірка — це не форс-мажор, а частина правового поля, у якому працює бізнес. Найбільші ризики виникають не через сам факт перевірки, а через відсутність підготовки та правового супроводу. Системна робота з обліком, попередній аудит і залучення фахівця з податкового права дозволяють перетворити перевірку з джерела стресу на керований процес і захистити як фінансові інтереси компанії, так і її ділову репутацію.