Борги подружжя і поділ їх спільного майна: що каже судова практика

Проблематика боргів подружжя в українському праві значно складніша, ніж це здається на перший погляд. У суспільній свідомості часто існує спрощене уявлення: якщо борг виник під час шлюбу — значить, він автоматично є «спільним». Однак ані законодавство, ані судова практика не підтверджують такої прямолінійної логіки.

Насправді питання відповідальності подружжя за борговими зобов’язаннями вирішується через складну систему норм цивільного і сімейного права, а також через сформовані підходи Верховного Суду. Саме тому у спорах про поділ майна борги часто стають інструментом маніпуляцій, а інколи — ключовим фактором, який впливає на розподіл активів.

Що таке боргове зобов’язання подружжя

Ні Сімейний кодекс України, ні Цивільний кодекс України прямо не містять визначення терміна «боргове зобов’язання». Натомість стаття 509 Цивільного кодексу України визначає загальне поняття зобов’язання як правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити певну дію майнового характеру, а інша сторона (кредитор) має право вимагати її виконання.

Водночас стаття 190 ЦК України визначає майно як сукупність речей, майнових прав та обов’язків. У правозастосовній практиці боргові зобов’язання часто ототожнюють із грошовими. Проте це лише частина ширшої категорії майнових зобов’язань. Борг може виникати не тільки у формі кредиту чи позики, а й, наприклад, у зв’язку із відшкодуванням шкоди, виконанням договорів або безпідставним збагаченням.

Як виникають майнові зобов’язання подружжя

Згідно зі статтею 11 та частиною 2 статті 509 ЦК України, зобов’язання можуть виникати з різних юридичних фактів. Для подружжя це означає, що борги можуть формуватися з широкого кола підстав, зокрема:

• договорів і правочинів;

• створення об’єктів інтелектуальної власності;

• завдання майнової шкоди;

• безпідставного збагачення;

• актів органів державної влади;

• судових рішень;

• інших юридичних фактів.

Таким чином, борги подружжя — це не лише кредити чи позики, а будь-які майнові зобов’язання, що виникають у правовідносинах.

Особисті та солідарні зобов’язання

Сімейне законодавство не оперує категорією «спільного боргу подружжя». Натомість у праві фактично існують дві моделі відповідальності.

Перша — особисті (роздільні) зобов’язання. Відповідно до частини 1 статті 73 Сімейного кодексу України, кожен із подружжя відповідає за власними зобов’язаннями своїм особистим майном і тією часткою у спільному майні, яка може бути виділена.

Друга модель — солідарні зобов’язання, які регулюються статтями 541–544 ЦК України. У таких випадках кредитор має право вимагати виконання як від обох боржників одночасно, так і від будь-кого з них окремо.

Саме ця конструкція найчастіше застосовується у спорах, пов’язаних із боргами подружжя.

Коли борг одного з подружжя стає проблемою для обох

Ключові норми Сімейного кодексу, які формують правовий режим боргів подружжя, — це частина 3 статті 61, частина 4 статті 65 та частина 2 статті 73 СК України.

З них випливає кілька принципових положень.

1. По-перше, майно, отримане за договором в інтересах сім’ї, визнається спільною сумісною власністю подружжя.
2. По-друге, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, може створювати обов’язки для другого з подружжя.
3. По-третє, у певних випадках стягнення може бути звернене на спільне майно подружжя.

Саме ці норми створюють підстави для виникнення солідарної відповідальності.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд сформував низку принципових правових висновків щодо боргів подружжя. У постанові від 19 червня 2013 року (№6-55цс13) зазначено, що обов’язки для другого з подружжя виникають лише за наявності двох умов:

1. договір укладений в інтересах сім’ї;
2. отримане майно фактично використане для потреб сім’ї.

У подальших рішеннях — від 27 квітня 2016 року (№6-486цс16) та від 14 вересня 2016 року (№6-539цс16) — суд дійшов висновку, що за кредитним договором може виникати не лише право власності на придбане майно, а й солідарне боргове зобов’язання.

Ще більш системний підхід сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі №638/18231/15-ц.

Суд виходить із таких принципів:

• існує презумпція спільності інтересів подружжя;

• вирішальною є мета договору — чи був він укладений в інтересах сім’ї;

• зобов’язання, що виникли в інтересах сім’ї, мають солідарний характер;

• подружжя відповідає за ними усім своїм майном.

Що відбувається після погашення боргу

Особливу практичну проблему становить ситуація, коли борг погашає лише один із подружжя. У такому випадку застосовується механізм регресної вимоги, передбачений статтею 544 ЦК України. Особа, яка виконала солідарне зобов’язання, має право вимагати від іншого боржника компенсації його частки. Водночас право на регрес виникає лише після повного виконання зобов’язання. Часткове погашення боргу такого права не створює.

Цей підхід підтверджений постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №727/4089/15-ц, де суд зазначив, що позовна давність за регресними вимогами починає обчислюватися саме з моменту повного виконання боргу. Окремої уваги заслуговує і питання прощення боргу. Судова практика виходить із того, що якщо один із солідарних боржників звільняється від боргу, між подружжям може виникнути компенсаційний обов’язок. Такий підхід підтверджено у справі №753/21593/18 (постанова від 04.11.2020).

Чи враховуються борги при поділі майна

У минулому у судовій практиці інколи застосовувалася концепція так званого «чистого активу», коли при поділі майна враховувалися і борги.

Проте сучасна практика Верховного Суду від цієї концепції фактично відмовилася. Борги не зменшують частку подружжя у спільному майні арифметично. Натомість питання боргових зобов’язань вирішується через механізм відповідальності та звернення стягнення.

Судова практика щодо зловживань боргами

У спорах про поділ майна нерідко виникають ситуації, коли один із подружжя намагається штучно створити борг, наприклад через розписку або фіктивну позику. Суди сформували доволі чіткий підхід до таких ситуацій.

Сам по собі факт існування розписки або кредитного договору ще не доводить, що борг виник в інтересах сім’ї.

Необхідно встановити:

1. чи знав інший із подружжя про борг;
2. чи давав він згоду на його виникнення;
3. чи були отримані кошти використані саме для потреб сім’ї.

Цей підхід підтверджено у низці рішень Верховного Суду, зокрема у справах №638/5286/17 (22.05.2019), №595/1198/19 (15.04.2021) та №947/31704/19 (08.11.2023).

Висновок

Українське законодавство не знає категорії «спільного боргу подружжя» у прямому сенсі. Натомість ключовим є питання мети виникнення зобов’язання — чи було воно спрямоване на задоволення інтересів сім’ї. Тому у спорах про поділ майна борги ніколи не можна розглядати ізольовано. Кожен випадок потребує аналізу конкретних обставин, правової природи зобов’язання та його фактичного використання.