КІК-звітність: що потрібно знати українським резидентам у 2025 році

Звітність про контрольовані іноземні компанії (КІК) стала однією з ключових податкових вимог для українських резидентів, які володіють або контролюють бізнеси за кордоном. Регулювання діє вже другий рік, а обов’язок подання звітів — реальний, із високими штрафами за порушення строків. Нижче пояснюю, кому, коли й що саме потрібно подавати, а також які існують законні варіанти оптимізації.

Хто зобов’язаний подавати звіт про КІК

Контрольованою іноземною компанією вважається будь-яка іноземна юридична особа або структура без статусу юрособи, у якій податковий резидент України має понад 50% контрольного впливу — прямо чи опосередковано. До КІК відносять компанії з пасивними доходами (дивіденди, роялті, проценти), що оподатковуються за ставкою менше ніж 13% або взагалі не оподатковуються.

Резидент, який контролює таку компанію, зобов’язаний декларувати її недивідендні прибутки за ставкою 18% ПДФО + 5% військового збору, якщо компанія не має достатнього substance.

Строки подання звітності

Звітність подається щорічно разом із декларацією про майновий стан і доходи — не пізніше 1 травня року, що настає за звітним. Тобто за 2025 рік звіт про КІК потрібно подати до 1 травня 2026 року.

Якщо резидент стає контролюючою особою всередині року, він має подати повідомлення про участь у КІК протягом 60 днів із моменту набуття такого статусу. Воєнний стан може коригувати строки окремих процедур, однак відповідальність за неподання або затримку залишається чинною.

Штрафи за неподання або несвоєчасне подання

Штрафи — високі, тому ігнорування цих вимог має суттєві фінансові наслідки.

Основні санкції передбачають:

• Неподання звіту — 100 прожиткових мінімумів (302 800 грн).
• Несвоєчасне подання — 1 прожитковий мінімум за кожен день затримки (3028 грн/день), максимум 50 (до 151 400 грн).
• Затримка понад 30 днів — 5 прожиткових мінімумів на день (15 140 грн/день), загалом до 300 мінімумів (до 908 400 грн).

Вчасне подання дає податковій доступ до актуальних даних щодо іноземних активів резидента, що значно спрощує податковий контроль.

Як законно уникнути подання звітності про КІК

Закон передбачає низку механізмів, які дозволяють або виключити компанію зі статусу КІК, або зняти статус контролюючої особи.

Серед найбільш ефективних:

• Побудова локального substance: реальна економічна присутність (офіс, персонал, діяльність у країні реєстрації). Це один із найнадійніших способів вивести компанію з-під дії правил КІК.
• Структуризоване управління: розподіл фактичного контролю через довірених осіб або менеджмент.
• Реорганізація структури власності: перехід на моделі, у яких український резидент не має >50% впливу.
• Зміна податкового резидентства компанії або оптимізація ланцюга володіння.

Усі ці підходи потребують юридичного супроводу та документального підтвердження, оскільки податкові органи оцінюють не формальну структуру, а реальне економічне підґрунтя.