КІК-правила очима бенефіціара: податки, ризики, відповідальність

Упродовж десятиліть корпоративні структури — як в Україні, так і за кордоном — слугували для бенефіціарів зручним і, здавалося б, надійним механізмом відокремлення особистих активів і доходів від бізнес-ризиків, у тому числі податкових. Принцип «корпоративної вуалі» дозволяв компанії виступати самостійним платником податків і суб’єктом права, тоді як фізична особа-бенефіціар формально залишалася осторонь податкових зобов’язань бізнесу.

Однак світ стрімко змінився. Глобальний курс на податкову прозорість, імплементація плану BEPS та запровадження правил контрольованих іноземних компаній (КІК) фактично демонтували класичну модель корпоративного «екрану» між бізнесом і його реальним власником. Податкові органи й раніше керувалися принципом substance over form — «сутність понад формою», але сьогодні до нього додалися прямі норми закону, які покладають податкові обов’язки безпосередньо на бенефіціара.

У цьому контексті особливо актуально звучить відомий вислів Бенджаміна Франкліна про неминучість смерті й податків. У ХХІ столітті він набув нового змісту: навіть складні міжнародні структури більше не гарантують ані анонімності, ані податкової безпеки.

Кінець конфіденційності як нова реальність

Одним із ключових факторів зростання податкових ризиків стало впровадження автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS) та посилення міжнародної співпраці між податковими органами. Сьогодні українська податкова системно отримує дані про рахунки та бенефіціарів компаній за кордоном — на підставі конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, угод про обмін податковою інформацією та багатосторонніх міжнародних договорів.

Фінансові установи у країнах, що приєдналися до CRS, передають податковим органам інформацію про рахунки клієнтів, а згодом ці дані автоматично надходять до країни податкового резидентства власника або контролюючої особи. Вирішальним є не юрисдикція реєстрації компанії, а місце відкриття рахунку та податкове резидентство бенефіціара.

Паралельно світ рухається до масового запровадження реєстрів бенефіціарних власників. Понад 100 країн уже мають відкриті або умовно відкриті реєстри, ще кілька десятків — у процесі впровадження. В Україні неподання або несвоєчасне оновлення інформації про кінцевих бенефіціарів тягне за собою штрафи від 17 000 до 51 000 грн. Але фінансові санкції — лише вершина айсберга: неактуальні дані в реєстрі автоматично роблять компанію «ризиковою» для банків і контрагентів, що може призводити до блокування рахунків або відмови від співпраці.

У підсумку інформація, яка раніше залишалася поза полем зору контролюючих органів, нині надходить без будь-якої участі бенефіціара. Створення штучних іноземних структур виключно з метою податкової оптимізації перестало бути ефективним інструментом.

КІК-правила: податки без дивідендів

Найчутливішим елементом нової реальності стали КІК-правила, що діють в Україні з 2022 року. Контрольованою іноземною компанією визнається іноземна структура, над якою резидент України має вирішальний вплив — через частку володіння або фактичний контроль.

Практика показує, що навіть мінімальна формальна участь може призвести до застосування КІК-режиму, якщо разом з іншими українськими резидентами досягається контроль, або якщо особа фактично управляє компанією через рахунки, д овіреності чи інші інструменти.

Ключова особливість КІК-оподаткування полягає в тому, що прибуток КІК може обкладатися податками в Україні незалежно від фактичної виплати доходу бенефіціару. Скоригований прибуток включається до оподатковуваного доходу фізичної особи зі ставками ПДФО 5%, 9% або 18% (залежно від умов) та військовим збором 5%.

Окремий блок ризиків — звітність і розкриття інформації. Помилки, порушення строків або неподання звітів щодо КІК можуть призвести до штрафів у діапазоні від 302 тис. грн до 2,1 млн грн. Хоча на період воєнного стану передбачено можливість звільнення від штрафів за умови своєчасного виправлення порушень після його завершення, подовжений строк давності для перевірок — до семи років — робить ці ризики довгостроковими.

Висновок: відповідальне володіння замість ілюзій

Сьогодні бенефіціари опинилися в ситуації, коли корпоративна вуаль більше не працює як універсальний захист. Податкове планування вимагає комплексного підходу: реального економічного сабстенсу, прозорої структури володіння, коректної класифікації доходів і дисциплінованого виконання звітних обов’язків.