Відмова в реєстрації ПН: як правильно формулювати позовні вимоги

Реєстрація податкових накладних є ключовим елементом системи адміністрування ПДВ. Податковий кодекс України встановлює чітку процедуру їх подання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Формально правила є достатньо визначеними. Проте на практиці платники податків регулярно стикаються з ситуаціями, коли податкові органи відмовляють у реєстрації податкових накладних. Часто такі рішення мають дискусійний або відверто суб’єктивний характер.

Саме тому значна частина податкових спорів у судах стосується оскарження рішень ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних.

Як можна оскаржити відмову

Податкове законодавство передбачає два способи оскарження таких рішень:

1. Адміністративний порядок — подання скарги до вищого органу ДПС.
2. Судовий порядок — звернення до адміністративного суду.

Платник податку має право або скористатися адміністративним оскарженням, або одразу звернутися до суду. Однак навіть виграш справи у суді не завжди означає фактичне відновлення порушеного права.

Практичний кейс

Показовою є ситуація, коли після укладення господарського договору ще у 2017 році продавець сформував податкову накладну з ПДВ для покупця, однак податковий орган відмовив у її реєстрації. У результаті покупець не отримав можливості сформувати податковий кредит.

Продавець звернувся до суду з вимогою:

• визнати дії податкового органу протиправними;
• зобов’язати зареєструвати податкову накладну.

Лише у 2021 році суд ухвалив рішення на користь платника податків та зобов’язав податковий орган здійснити реєстрацію. Але навіть після цього рішення податкова фактично не виконувала його протягом кількох років, незважаючи на відкриття виконавчого провадження. Реєстрацію податкової накладної вдалося здійснити лише у 2024 році. Здавалося б, проблему вирішено. Однак на цьому спір не завершився. Після включення покупцем податкового кредиту до звітності податковий орган провів перевірку та виніс податкове повідомлення-рішення, вимагаючи здійснити коригування. Аргумент податкової — пропущений строк використання податкового кредиту.

Проблема строку 365 днів

До 2020 року платники податків могли скористатися правом на податковий кредит протягом трьох років. Наразі цей строк становить 365 днів. Тобто платник податку може включити суму ПДВ до податкового кредиту лише протягом року з моменту виникнення такого права. У наведеній ситуації виникла типова правова колізія.

Податковий орган:

1. неправомірно відмовив у реєстрації податкової накладної;
2. тривалий час не виконував рішення суду.

Але формально саме платник податку опинився у ситуації, коли строк використання податкового кредиту сплив. Податковий кодекс не передбачає механізму поновлення цього строку, навіть якщо затримка сталася з вини податкового органу.

У чому полягає ключова проблема

У таких спорах виникає ситуація, коли бізнес фактично позбавляється права на податковий кредит через тривалість адміністративного або судового процесу. Особливо це актуально у випадках, коли:

• відмова у реєстрації податкової накладної оскаржується у суді;
• розгляд справи триває кілька років;
• рішення суду виконується із суттєвим запізненням.

У результаті навіть після перемоги у суді компанія може не отримати очікуваного податкового ефекту.

Чому важливо правильно формулювати позовні вимоги

У податкових спорах значення мають не лише обставини справи, але й правильне формулювання позовних вимог. Наприклад, якщо у позові заявлено вимогу про реєстрацію податкової накладної датою її складання, а на момент ухвалення рішення строк у 365 днів уже минув, покупець фактично втрачає можливість скористатися податковим кредитом.

Тому в окремих випадках доцільно формулювати позовні вимоги інакше, зокрема:

• зобов’язати зареєструвати податкову накладну з моменту виконання рішення суду;
• зобов’язати прийняти відповідні податкові коригування.

Такі формулювання можуть створити додаткові правові можливості для захисту інтересів платника податків.

Висновок

Спори щодо реєстрації податкових накладних залишаються однією з найбільш поширених категорій податкових конфліктів. При цьому проблема полягає не лише у самих відмовах податкових органів, але й у правових наслідках тривалого розгляду таких спорів. У податковому праві інколи вирішальними стають процесуальні деталі та стратегія формування позовних вимог. Саме вони можуть визначити, чи отримає бізнес реальний результат навіть після виграної судової справи.