ФОП чи найманий працівник: приховані ризики співпраці

В Україні, особливо в ІТ-секторі, поширена практика, коли замість оформлення у штат людині пропонують співпрацювати як фізична особа-підприємець (ФОП). Для роботодавця це вигідно: податкове навантаження зменшується у кілька разів (ФОП сплачує 5% єдиного податку та мінімальний ЄСВ замість майже 40% податків і зборів від зарплати). Але для самого спеціаліста це рішення має не лише плюси, а й серйозні мінуси.

Оформлюючись як ФОП, ви стаєте не штатним співробітником, а незалежним контрагентом компанії. Це означає:

• відсутність оплачуваної відпустки, лікарняних, декретних;
• немає гарантій мінімальної зарплати чи надбавок за понаднормову роботу;
• відсутність соціального страхування від тимчасової непрацездатності чи нещасного випадку;
• відсутність захисту від звільнення — договір із ФОП можна розірвати швидко й без компенсацій.

Практика показує, що компанії у договорах з ФОПами зазвичай не передбачають додаткових соціальних гарантій. Якщо ви не працюєте — не отримуєте грошей.

Податки, бюрократія та відповідальність

Ще один важливий момент — усі податкові зобов’язання та бухгалтерія лежать на самому ФОПі. Ви самостійно маєте:

• сплачувати єдиний податок і ЄСВ;
• подавати декларації;
• вести облік доходів і витрат;
• відкривати підприємницький рахунок і правильно оформлювати акти виконаних робіт.

Будь-які помилки — штрафи чи пеня. На відміну від найманого працівника, за якого звітує бухгалтерія компанії, ФОП відповідає сам.

Коли цивільний договір перетворюється на трудові відносини

Закон чітко розмежовує трудові та цивільно-правові відносини. Якщо є робоче місце, графік, підпорядкування керівнику і регулярна оплата — це трудові відносини, навіть якщо папери називають це «договором з ФОП».

Така практика вважається ухиленням від трудового законодавства. Держпраці та податкові органи відслідковують подібні схеми, особливо коли вони застосовуються масово.

• Підпорядкування внутрішньому розпорядку. Якщо “ФОП” фактично дотримується правил компанії: працює в її офісі за встановленим графіком, виконує вказівки керівників, інтегрований у штатний розклад – це вказує на трудові відносини, адже незалежний підрядник сам організовує свій час і роботу.
• Безперервний процес роботи vs результат. Трудовий працівник отримує оплату за процес праці (помісячно, погодинно), йому ставлять поточні завдання. Натомість цивільний підрядник за договором має видати певний результат роботи і отримує оплату за підсумковий акт (наприклад, створити програму, виконати проект). Якщо ж від людини вимагають щоденної присутності для виконання різнопланових задач, платять фіксовану суму щомісяця – це більше схоже на найману працю.
• Робоче місце і ресурси компанії. Незалежний підприємець теоретично сам обирає, де і як йому працювати, і може надавати послуги різним клієнтам. Якщо ж “ФОП”-контрагент сидить в офісі замовника, користується обладнанням компанії, корпоративною поштою, і не має інших замовників – це сигнал, що він по суті є штатним працівником компанії.
• Тривалі відносини з одним замовником. Практика показує, що коли фізособа-ФОП співпрацює тільки з однією компанією роками, виконує роль співробітника, контролюючі органи розглядають це як приховування найму. Особливо підозріло, якщо в компанії значна кількість людей працюють виключно як ФОП і більше ні з ким не контрактують – для перевіряючих це ознака схемного використання ФОПів.

В разі виявлення фактичних працівників, замаскованих під підприємців, наслідки можуть бути наступними:

• Для компанії (замовника): штрафи за кожного неоформленого працівника (ст. 265 КЗпП – до 80–240 тис. грн), а також донарахування податковою ПДФО та ЄСВ. Податкова, зокрема, може донарахувати 18% ПДФО і 1.5% військового збору з усіх виплачених ФОПу сум, визнавши їх фактично фондом оплати праці. Іншими словами, платежі, які компанія перераховувала вам як підприємцю, можуть бути перекваліфіковані в зарплатні, з яких не сплачено податки. В цьому разі податкова вимагатиме від підприємства доплатити весь несплачений податок (18%+1.5%) та штраф. За даними юристів, суми донарахувань можуть бути астрономічними, якщо багато працівників-ФОПів і тривалий період співпраці. Тож для компанії ризик дуже серйозний. В окремих випадках можливе навіть притягнення керівників до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, якщо суми великиі.
• Для працівника-ФОП: прямі фінансові санкції до нього застосовуються рідше, адже формально він свої податки сплатив (5% єдиного податку). Однак опосередковані наслідки теж неприємні. По-перше, в разі перевірки і скандалу співпраця зазвичай одразу припиняється – тобто людина втрачає роботу, а отримати компенсацію за звільнення чи оплачений період відпрацювання не зможе (договір просто розривається). По-друге, працівнику доведеться свідчити, підтверджувати фактичний характер відносин. І хоча штрафи виписують роботодавцю, довести свою правоту теж нелегко. В судовій практиці були випадки, коли компанії вдавалося відстояти, що ФОП сам хотів працювати як підрядник і “не мав наміру вступати в трудові відносини” – тоді штрафи скасовували. Але останні тенденції такі, що суди все частіше підтримують контролюючі органи у визнанні відносин трудовими, якщо є очевидні ознаки підміни. Для працівника це означає мінімум втрату доходу, а максимум – можливі проблеми з податковою (наприклад, блокування підприємницького рахунку на час перевірки або необхідність закривати ФОП).