Блокування податкових накладних: чому бізнес страждає та як діяти правильно

Блокування податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) уже кілька років залишається однією з найболючіших тем для українського бізнесу. Практика показує: цей механізм податкового контролю, який Державна податкова служба застосовує під приводом боротьби з ризиковими операціями, часто перетворюється на інструмент тиску з реальними фінансовими втратами для платників.

Особливо драматично ситуація виглядає тоді, коли підприємство включають до переліку "ризикових". Саме це рішення стає ключовою підставою для блокування будь-якої ПН, позбавлення покупців права на податковий кредит та, у багатьох випадках, фактичного паралічу господарської діяльності. Репутаційні ризики, штрафи за прострочену реєстрацію, конфлікти з контрагентами — лише частина наслідків, які відчуває бізнес.

Невизначеність поняття "ризиковості" та динамічність Порядку № 1165

Попри критичний вплив статусу «ризикового платника», українське законодавство так і не містить уніфікованого визначення цього поняття. Практично воно формується контролюючими органами разом із внутрішніми підходами моніторингу.

Правова основа — постанова Кабінету Міністрів № 1165, яка встановлює механізм зупинення реєстрації ПН/РК та закріплює офіційні критерії ризиковості. Із моменту ухвалення цей документ уже десять разів змінювався. Останні корективи були спрямовані на те, щоб полегшити роботу бізнесу у зонах бойових дій, експортерів та представників МСБ. Втім, проблеми з масовим блокуванням накладних це не вирішило.

Серед восьми критеріїв ризиковості, закріплених у додатку до Порядку, абсолютним «фаворитом» податкових органів є пункт 8 — наявність податкової інформації, що нібито свідчить про ризиковість операцій. Саме цей пункт найчастіше вказується в рішеннях, причому без пояснень чи доказів: формальне копіювання тексту стало типовою практикою.

Блокування ПН та статус ризиковості: два елементи однієї проблеми

Поки платник перебуває в переліку ризикових, жодні документи щодо конкретних ПН не розглядаються. Це означає, що першим кроком завжди має бути оскарження самого статусу, а не окремих блокувань. Нерідко підприємства помилково спрямовують зусилля на підготовку пояснень щодо кожної окремої накладної — але доки статус ризиковості не знято, ці документи не матимуть жодного значення.

Як оскаржити статус ризиковості: практичний алгоритм

1. Адміністративне оскарження

Перший етап — подання скарги до регіональної комісії ДПС з повним пакетом документів:

• договори, акти, накладні;
• рахунки, звіти, логістичні документи;
• підтвердження товарності та реальності операцій;
• пояснення щодо фінансової доброчесності підприємства.

Мета — довести прозорість діяльності й спростувати підстави, за якими підприємство було внесено до переліку ризикових.

Комісія регіонального рівня має 7 робочих днів для ухвалення рішення. Якщо цей строк порушено — платника повинні автоматично виключити з переліку ризикових. На практиці це правило часто ігнорується, тож бізнесу доводиться вдаватися до наступного етапу.

Якщо регіональна комісія все ж ухвалила негативне рішення — подається скарга до центрального апарату ДПС.

2. Судове оскарження

У разі відмови на всіх адміністративних етапах платник отримує право звертатися до суду. Судове рішення, що набуло законної сили, є безумовною підставою для виключення підприємства з переліку ризикових відповідно до пункту 6 Порядку № 1165.

Судова практика свідчить: у більшості випадків суди стають на бік бізнесу, особливо якщо податкова служба не змогла належно обґрунтувати свою позицію, а рішення про ризиковість базується на загальних формулюваннях без доказів.

Висновок

Блокування податкових накладних — це не просто технічна проблема, а реальний ризик для стабільності бізнесу. Поки Порядок № 1165 залишається нечітким, а податкові органи користуються широкою дискрецією, захист підприємства залежить насамперед від правильної стратегії.

Оскарження статусу ризиковості — ключовий крок, без якого розблокування окремих ПН просто неможливе. Грамотно підготовлений пакет документів, активна позиція під час адміністративного оскарження та готовність доводити свою правоту в суді — те, що дозволяє бізнесу відновити нормальну роботу та захистити свої інтереси.