Заміна кредитора після банкрутного аукціону: що потрібно довести в суді

Придбання дебіторської заборгованості на аукціоні в процедурі банкрутства може стати підставою для заміни позивача у вже відкритому господарському провадженні. При цьому суд, вирішуючи питання процесуального правонаступництва, не повинен встановлювати остаточний розмір заборгованості, що підлягає стягненню. Такий підхід підтвердив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 27 липня 2026 року у справі № 41/96.

Від банкрутного аукціону до заміни позивача

Продаж дебіторської заборгованості є одним зі способів реалізації майнових активів боржника в процедурі банкрутства. Покупець такого активу отримує право вимагати виконання зобов'язання від відповідного боржника, однак якщо спір щодо заборгованості вже розглядається судом, виникає необхідність процесуального оформлення зміни кредитора.

Саме така ситуація стала предметом розгляду Верховного Суду у справі № 41/96.

Первісний позивач — АТ «К.Енерго» — звернувся до господарського суду з вимогами до житлово-будівельного кооперативу «Кристал-20» про стягнення заборгованості за договором постачання теплової енергії, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат. Згодом у межах процедури банкрутства АТ «К.Енерго», яке раніше мало найменування ПАТ «Київенерго», відбувся електронний аукціон із продажу прав вимоги на дебіторську заборгованість.

Переможцем аукціону стало ТОВ «Спортсервіс-СТМ», яке надалі змінило найменування на ТОВ «Київенерго-Борг».

У переліку дебіторів, права вимоги до яких були придбані на аукціоні, містився і ЖБК «Кристал-20». На цій підставі новий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про заміну позивача. Суд першої інстанції задовольнив заяву, а апеляційний господарський суд погодився з таким рішенням. Відповідач оскаржив його в касаційному порядку.

Процесуальне правонаступництво не виникає автоматично

Ключовим питанням для Верховного Суду стало застосування статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка регулює процесуальне правонаступництво. Суд наголосив, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального. Іншими словами, для заміни учасника судового процесу недостатньо самого твердження про набуття прав іншої особи. Необхідно встановити, що відповідне право дійсно перейшло від первісного кредитора до правонаступника.

Тому суд має дослідити документи, які підтверджують вибуття попереднього кредитора з матеріального правовідношення та перехід його прав до іншої особи. У розглянутій справі такими доказами стали результати електронного аукціону, акт про придбання майна на аукціоні та перелік боржників, права вимоги до яких увійшли до складу проданого активу.

Окремо було встановлено, що ТОВ «Спортсервіс-СТМ» і ТОВ «Київенерго-Борг» — не різні набувачі права вимоги, а одна юридична особа, яка змінила найменування. За результатами оцінки цих обставин Верховний Суд погодився з наявністю підстав для заміни первісного позивача новим кредитором.

Таким чином, сам факт проведення аукціону ще не звільняє заявника від обов'язку довести перехід конкретного права вимоги, але належно оформлені результати продажу можуть становити достатню правову основу для процесуального правонаступництва.

Чи потрібно встановлювати точну суму боргу під час заміни кредитора

Найважливіший висновок постанови стосується меж судового розгляду заяви про правонаступництво. У справі постало питання про розмір заборгованості, право вимоги щодо якої перейшло до нового кредитора. Верховний Суд розмежував встановлення факту переходу права вимоги та визначення обґрунтованого розміру заборгованості.

На стадії розгляду заяви про заміну позивача суд перевіряє, чи відбувся перехід відповідного матеріального права.

Натомість питання розміру заборгованості, яка перейшла до нового кредитора, підлягає з'ясуванню під час розгляду спору по суті. Це розмежування має принципове значення.

Процесуальне правонаступництво не є самостійним вирішенням спору про стягнення боргу. Заміна позивача не означає, що суд уже визнав правильними всі заявлені суми, підтвердив нарахування пені, інфляційних втрат або трьох процентів річних. Відповідні вимоги повинні оцінюватися в межах розгляду основного спору з урахуванням доказів та заперечень сторін. Отже, боржник не втрачає можливості заперечувати проти розміру вимог лише тому, що суд допустив до участі у справі нового кредитора. Водночас наявність спору щодо суми заборгованості сама собою не виключає заміни позивача, якщо перехід права вимоги підтверджено належними доказами.

Які наслідки рішення має для покупців проблемної заборгованості

Позиція Верховного Суду має значення для інвесторів, які придбавають права вимоги в процедурах банкрутства.

Насамперед вона підтверджує можливість продовження вже відкритого судового провадження після зміни кредитора без необхідності подавати новий позов лише через придбання відповідного активу. Однак покупцеві необхідно приділити особливу увагу документальному оформленню придбання права вимоги. Для підтвердження правонаступництва істотне значення можуть мати протокол аукціону, акт про придбання майна, документи щодо оплати та склад лоту, зокрема перелік дебіторів із зазначенням зобов'язань, права вимоги за якими відчужувалися.

Якщо з документів неможливо встановити, чи входила конкретна вимога до придбаного активу, це може ускладнити процесуальну заміну сторони. Водночас придбання права вимоги не усуває ризиків, пов'язаних із її фактичним існуванням, обсягом або можливістю стягнення. Покупець отримує не гарантовану судом суму коштів, а майнове право, реалізація якого може потребувати подальшого доказування.

Що залишається в розпорядженні боржника

Для відповідачів у спорах про стягнення заборгованості висновок Верховного Суду також має практичне значення.

Боржник може перевіряти та оспорювати належність доказів переходу права вимоги до нового кредитора. Зокрема, чи охоплював проданий на аукціоні актив саме те зобов'язання, яке є предметом судового розгляду. Водночас заперечення проти розміру основного боргу, правильності нарахування додаткових платежів або наявності підстав для стягнення відповідних сум повинні розглядатися в межах спору по суті.

Таким чином, правонаступництво не позбавляє відповідача процесуальних засобів захисту, але й не повинно перетворювати розгляд заяви про заміну сторони на дострокове вирішення всього спору.

Висновки для судової практики

Постановою від 27 липня 2026 року у справі № 41/96 КГС залишив без задоволення касаційну скаргу відповідача та підтвердив законність заміни АТ «К.Енерго» на ТОВ «Київенерго-Борг». Основне значення цього рішення полягає в чіткому визначенні меж процесуального правонаступництва. Суд повинен перевірити реальність переходу матеріального права до нового кредитора, однак не зобов'язаний вирішувати питання про розмір заборгованості.

Для покупців активів у процедурах банкрутства це означає необхідність належного документування придбаних прав вимоги. Для боржників — збереження права на повноцінний захист проти заявлених майнових вимог незалежно від того, чи відбулася заміна позивача. Заміна кредитора у процесі підтверджує його право брати участь у спорі, але не визначає наперед результат цього спору.