ФОП і єдиний податок: групи та обов’язки на спрощеній системі

Відкриття статусу фізичної особи-підприємця (ФОП) дає можливість працювати «на себе» або співпрацювати з компаніями як незалежний контрагент. Для багатьох IT-спеціалістів, фрілансерів та малого бізнесу ФОП на спрощеній системі оподаткування – привабливий спосіб вести свою професійну діяльність та мати чітке розуміння критеріїв оподаткування. Проте разом із перевагами приходять і суттєві правові та матеріальні ризики.

Більшість новостворених ФОП обирають спрощену систему оподаткування (так званий режим єдиного податку). Податковий кодекс України передбачає чотири групи платників єдиного податку (І–IV) з різними умовами діяльності. Найпопулярнішими для малого бізнесу є I–III групи (IV група стосується лише сільгоспвиробників).

Групи розрізняються за лімітами річного доходу, дозволеною кількістю найманих працівників, ставками податку та видами діяльності:

• I група – дозволена для дрібних підприємців, які не мають найманих працівників і здійснюють виключно роздрібну торгівлю на ринках чи надають побутові послуги населенню. Ставка ЄП встановлюється місцевою владою до 10% від прожиткового мінімуму. Підприємець I групи сплачує податок щомісяця незалежно від фактичного доходу.
• II група – підходить для малого бізнесу, що надає послуги або продає товари населенню чи іншим платникам єдиного податку (тобто можна працювати і з ФОП/юрособами на спрощеній системі). Дозволено до 10 найманих працівників одночасно. Ставка податку – фіксована, до 20% від мінімальної зарплати, сплачується щомісяця.
• III група – найгнучкіша і найпоширеніша серед фрілансерів та ІТ-спеціалістів, а також серед компаній малого бізнесу. Дозволена будь-яка кількість найманих працівників (немає обмеження). Дозволені майже всі види діяльності, окрім прямих заборонених п.291.5 ПКУ (як-от фінансові, азартні, підакцизні та інші специфічні сфери). ФОП III групи може працювати як з українськими, так і з іноземними замовниками, з фізичними особами і юридичними особами будь-якої системи оподаткування. Ставка єдиного податку для III групи становить 5% від доходу (якщо ФОП не є платником ПДВ) або 3% від доходу (якщо добровільно реєструється платником ПДВ). Податок сплачується щоквартально, із поданням квартальної декларації. Ця група найпопулярніша серед ІТ-ФОПів та фрілансерів.

Слід розуміти, що ФОП – не юридична особа, а ви самі як фізична особа. Відповідно, підприємець відповідає за своїми боргами усім особистим майном. Закон (ст. 52 Цивільного кодексу України) прямо зазначає: ФОП несе відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення. Тобто якщо виникне податковий борг або суд присудить стягнення за якимось договором, ви ризикуєте власними коштами, автомобілем, іншим належним вам майном. Навіть якщо підприємець припинив діяльність (ліквідував ФОП), його борги не зникають – вони залишаються за фізичною особою.