NPL в Україні знижується: банківська система демонструє ознаки стабілізації

До кінця 2025 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі України може знизитися до 25% і навіть нижче — про це свідчать оновлені дані НБУ та аналіз адвоката Андрія Спектора, спеціалізованого на банківському і фінансовому праві.

Станом на 1 липня 2025 року рівень NPL становив 27%, що є найкращим показником з початку повномасштабного вторгнення. Це — важливий сигнал не лише для фінансистів, а й для всього бізнес-середовища: банківський сектор адаптувався до нової реальності та готовий підтримувати економіку в умовах тривалих викликів.

«Лише за пів року обсяг проблемних кредитів зменшився на 3,3 в.п., головним чином завдяки зростанню нового, якісного кредитування. Портфель банків збільшився на понад 133 млрд грн, або на 10,3%», — коментує Андрій Спектор.

Особливо позитивну динаміку демонструє сегмент фізичних осіб: частка NPL тут знизилася до 14%, що свідчить про покращення платіжної дисципліни та активізацію споживчого кредитування. У корпоративному секторі — ще кращий прогрес: показник зменшився на 3,5 в.п., до 35,5%.

Хто демонструє найкращі результати?

• Приватні українські банки: 9,9% NPL
• Банки з іноземним капіталом: 9,5%
• Державні банки: 38,5% (але з поправкою на “історичні” борги)

Фахівець пояснює: значна частина NPL у держбанках — це “токсичні” активи з кризових періодів. Якщо їх виключити, реальний рівень проблемної заборгованості в держсекторі падає до 21,6%, а в системі загалом — до 16,1%.

Юридичні інструменти: не лише списання

Андрій Спектор акцентує: важливу роль у зниженні частки NPL відіграють юридичні інструменти — реструктуризація, мирові угоди, продаж прав вимоги.

«Списання безнадійних боргів, хоч і впливає на статистику, не створює економічної вартості. Натомість продаж проблемних активів через СЕТАМ, як планує зробити ПриватБанк (на суму близько 5 млрд грн до кінця 2025 року), — це реальний механізм очищення балансів і залучення ресурсів», — наголошує експерт.

Що буде далі?

У базовому сценарії, за прогнозом Андрія Спектора, до кінця року частка NPL може впасти до 25%. Проте темпи зниження залежатимуть від воєнних ризиків, фінансової стабільності окремих галузей та загального попиту на кредитування.

«Показник NPL залишається ключовим маркером стійкості банківської системи, і від його динаміки залежатиме здатність сектору підтримувати економіку в умовах відновлення», — підсумовує адвокат.