Контрольовані іноземні компанії: податкові зобов’язання, ризики, судова практика

Запровадження інституту контрольованих іноземних компаній (КІК) стало ключовим елементом податкової реформи, спрямованої на деофшоризацію бізнесу. Після фактичного старту дії правил статті 39-2 Податкового кодексу України з 1 січня 2022 року, Державна податкова служба у 2024–2025 роках різко активізувала моніторинг іноземних структур — зокрема, через систему автоматичного обміну податковою інформацією (CRS).

Що таке КІК і хто контролює

Під контрольованою іноземною компанією розуміється будь-яка юридична особа, зареєстрована за межами України, яка перебуває під контролем українського резидента — фізичної або юридичної особи.

Якщо особа зареєструвала підприємницьку діяльність за кордоном без створення юридичної особи (аналог ФОП), така структура не визнається КІК. Контроль встановлюється за двома ознаками — часткою володіння або фактичним впливом.

Юридична або фізична особа є контролюючою, якщо:

• володіє часткою понад 50%, або
• понад 10% у разі, якщо українські резиденти сукупно володіють 50% і більше, або
• фактично контролює рішення компанії — веде переговори, дає обов’язкові вказівки, має доступ до рахунків, здійснює управління активами.

Цей підхід суттєво розширює сферу контролю — формальне володіння не є вирішальним. Якщо податковий орган доведе наявність фактичного впливу, навіть без частки в статутному капіталі, особа визнається контролером КІК. Обов’язок доведення покладається на податковий орган, але саме резидент має довести відсутність контролю у разі спору.

Обов’язки та звітність

Резидент, який став контролером КІК, має протягом 60 днів повідомити ДПС про набуття або втрату контролю. Повідомлення подається в електронній формі через особистий кабінет платника податків.

Крім того, щороку подається звіт про КІК, який містить інформацію про структуру власності, доходи, прибуток, сплачені податки та операції з пов’язаними особами.

Фінансова відповідальність: цифри, що болять

Порушення правил звітності за КІК тягне за собою надзвичайно великі штрафи.

• За неподання повідомлення — 300 прожиткових мінімумів (станом на 2025 рік це 908 400 грн за кожен факт).
• За неподання звіту — 100 прожиткових мінімумів (302 800 грн), а за несвоєчасне подання — до 151 400 грн.

Окремо передбачено санкції у розмірі 3% доходу або 25% скоригованого прибутку КІК, якщо у звіті не відображено інформацію, а також додаткові штрафи за тривале неподання звітності.

Навіть формальна помилка у строках або відсутність повідомлення по одній КІК може коштувати компанії сотні тисяч гривень.

Судова практика: як податківці доводять контроль

У 2024–2025 роках судова практика демонструє, що податкові органи системно перевіряють не лише резидентів, а й іноземні компанії, які вони контролюють.

Постанова Третього апеляційного адмінсуду (справа №280/3288/24, 16.10.2024) показала: українець, який переїхав на постійне проживання до Німеччини, залишався резидентом України, навіть попри статус тимчасового захисту за кордоном. Суд підтвердив позицію податкової: перебування за межами країни понад 183 дні не анулює податкове резидентство, якщо зберігаються зв’язки з Україною (нерухомість, сім’я, бізнес).

Ще один показовий кейс — постанова Восьмого апеляційного адмінсуду від 02.07.2025 (справа №140/717/25). Податкова визнала, що український резидент, який створив естонську компанію Viridis Oleum OU і керував нею з території України, фактично створив постійне представництво (ПП) в Україні.

Факт подання звітності по КІК не врятував: управління іноземною компанією з України = діяльність постійного представництва. Таким чином, податкова мала підстави донарахувати податок на прибуток і штрафи.

Оподаткування прибутку КІК

Базою оподаткування є частка скоригованого прибутку КІК, пропорційна володінню або контролю. Якщо компанія за кордоном уже сплатила податок, ця сума може бути зарахована в рахунок зобов’язань в Україні, але не більше, ніж належить до сплати тут.

Для ілюстрації:

• КІК у Болгарії отримала прибуток 1 млн левів (≈21 млн грн). Податок за ставкою 10% = 100 тис. левів (≈2,1 млн грн).
• Контролер в Україні має сплатити 18% ПДФО + 1,5% військового збору, тобто близько 3,7 млн грн, з яких 2,1 млн грн зараховуються як податок, сплачений за кордоном. До сплати в Україні залишається ≈1,6 млн грн.

Звільнення від оподаткування

Компанія може бути звільнена від оподаткування прибутку КІК, якщо:

• між Україною та юрисдикцією КІК діє угода про уникнення подвійного оподаткування або обмін податковою інформацією;
• виконується хоча б одна умова: ефективна ставка податку ≥ 13%, пасивні доходи ≤ 50%, дохід усіх КІК ≤ 2 млн євро, компанія публічна або благодійна.

Судова практика щодо бенефіціарів доходів

Постанова П’ятого апеляційного адмінсуду від 27.11.2024 (справа №400/2227/24) підтвердила: для застосування пониженої ставки за міжнародною конвенцією отримувач доходу має бути фактичним власником, а не технічним посередником.

Компанія «Ukrfarm Funding Limited» (Кіпр) діяла як агент британського банку, тому не мала права на пільгову ставку 2%. Суд погодився з донарахуванням 15% податку. Ця позиція узгоджується з практикою Верховного Суду у справах №804/4659/15, №826/10189/18, №540/726/20.

Висновок

Система контролю за КІК в Україні вже не декларативна — вона працює. Звітність по КІК — не право, а обов’язок. Фактичний контроль важливіший за формальний, а подання звіту не гарантує уникнення оподаткування.

Будь-яке управління іноземною компанією з території України може бути кваліфіковане як діяльність постійного представництва, із донарахуванням податків і штрафів.

Санкції — реальні, і податкова практика доводить: навіть невелика помилка у звітності може коштувати бізнесу сотні тисяч гривень.

Моніторинг корпоративної структури та регулярний аналіз податкового резидентства — обов’язкова частина захисту фінансових інтересів резидента.