Перспективи превентивної реструктуризації

Превентивна реструктуризація – відносно новий для України інститут, який уже встиг зарекомендувати себе як необхідний елемент сучасної системи неплатоспроможності.

Передумови його появи були зрозумілі: зобов’язання перед європейськими партнерами, потреба підтримати бізнес під час безпрецедентної кризи, а також бажання надати другий шанс сумлінним підприємцям. Законодавчі зміни фактично закрили прогалину, що існувала багато років: відтепер компанії мають реальну альтернативу між простим закриттям/банкрутством і продовженням роботи ціною боргового зашморгу. Ця альтернатива – врегулювання проблем за допомогою кредиторів, у контрольований спосіб і під наглядом суду.

Перші місяці дії нового механізму показують, що його ще належить освоїти. Бізнес-спільнота тільки починає розуміти процедуру, багато хто вичікує перших успішних прикладів. Це нормально для будь-якої новації: потрібен час на формування практики та довіри. Проте вже зараз експерти високо оцінюють потенціал превентивної реструктуризації. Є всі підстави вважати, що за кілька років вона може стати такою ж звичною процедурою, як нині банкрутство фізичних осіб. 

Для представників бізнесу, які опинилися у скрутному фінансовому становищі, превентивна реструктуризація відкриває важливі можливості. Це шанс зберегти свою справу, уникнути клейма банкрута і виконати зобов’язання перед партнерами на нових, посильних умовах. Особливо це актуально для малого та середнього бізнесу, які більш вразливі до тимчасових труднощів. Новий закон прямо орієнтований на спрощення процедури саме для МСБ – знижені бар’єри входу, типові рішення, консультативна допомога. Такий акцент відповідає європейській ідеології “Second Chance” для підприємців: одна помилка не повинна означати кінець кар’єри чи бізнесу.

Звичайно, існують і виклики.

Потрібно, щоб суди виробили єдині підходи, зокрема, до оцінки “розумної перспективи” плану, до захисту прав опонуючих кредиторів, до призначення адміністраторів тощо. Не виключено, що окремі норми доведеться вдосконалювати після того, як виявляться їх слабкі місця на практиці. Приміром, експерти вже звертають увагу, що Кодекс прямо не врегулював, чи звільняється керівництво від відповідальності, якщо вони спробували превентивну реструктуризацію, але суд зрештою відмовив у плані і довелося йти в банкрутство. Такі питання, ймовірно, потребуватимуть роз’яснень на рівні Верховного Суду або точкових поправок. Так само час покаже, чи достатньо 6-місячного строку у складних багатосторонніх випадках – можливо, буде сенс передбачити механізм продовження у виключних ситуаціях (директива ЄС дозволяє продовжувати загальний період до 12 місяців за потреби). Однак ці потенційні труднощі є природними для нового інституту і не нівелюють його загальної користі.

Підсумовуючи, превентивна реструктуризація – це своєчасна і прогресивна реформа, породжена і вимогами євроінтеграції, і внутрішньою потребою підтримати економіку у складний період. Попереду – шлях наповнення нового інституту реальною практикою. Але перші кроки вже зроблено, і є підстави вважати, що український бізнес поступово візьме цей інструмент на озброєння.