Міжнародний досвід розшуку цифрових активів (приклад США)

Міжнародна практика напрацювала кілька підходів до пошуку та вилучення криптоактивів, які можуть бути корисними для запозичення в Україні.

Сполучені Штати Америки: примус і технології замість спеціальних законів

У США криптовалюти класифіковано як вид майна. Попри відсутність поки що єдиного комплексного закону про криптоактиви, американські суди і відомства активно застосовують існуючі правові механізми для контролю і вилучення цифрових активів. Тенденцію можна охарактеризувати як «регулювання через правозастосування»: поки Конгрес не ухвалив нових правил, різні агенції (SEC, IRS, DOJ) пристосовують наявні закони під криптовалютні реалії.

Вимога розкриття і заморожування через суд. В цивільних і особливо кримінальних справах суди США не соромляться зобов’язати відповідача надати доступ до криптоактивів. Прецедент 2025 року: федеральний суддя в Техасі зобов’язав засудженого за ухилення від сплати податків передати слідчим усі приватні ключі від його криптогаманців – мова йшла про біткоїни на суму ~$124 млн, що підлягають конфіскації для виплати $1 млн реституції. Це безпрецедентний крок, який демонструє рішучість влади: фактично, особі наказано розкрити доступ до свого криптоскарбу, інакше її чекає покарання за непокору суду (цивільна зневага суду або додаткові кримінальні санкції).

Такий підхід можливий у випадку, коли боржник вже притягнутий до відповідальності (наприклад, засуджений) і суд має важелі тиску. У цивільних справах (наприклад, банкрутства чи стягнення боргу) теж трапляються аналогічні рішення: якщо боржник не розкриває активи, його можуть ув’язнити за зневагу до суду, доки не надасть необхідну інформацію або доступ.

Розслідування і відстеження транзакцій. В США діє розгалужений сектор компаній, що спеціалізуються на крипто-аналізі – Chainalysis, Elliptic, CipherTrace та ін. Ці компанії часто співпрацюють з урядом (через контракти з Мін’юстом, податковою службою тощо), а також надають послуги приватним клієнтам. Сучасні алгоритми дозволяють проробляти колосальний обсяг блокчейн-даних і встановлювати зв’язки між гаманцями та реальними особами. За оцінками експертів, наразі можливо відслідкувати до ~70% криптовалютних гаманців і транзакцій, розшифрувавши їх історію та потенційно пов’язавши з власниками. 

Міф про повну анонімність криптовалют поступово розвіюється – вже давно зрозуміло, що блокчейн насправді зберігає всю історію руху коштів, треба лише вміти її прочитати.

Американські фахівці з цифрової криміналістики вміло поєднують аналіз блокчейну зі збором традиційних доказів: вони використовують ордери на отримання даних від бірж (про IP-адреси, KYC-інформацію клієнтів), моніторять соцмережі, даркнет-форуми, де боржник міг «засвітити» свої гаманці. У гучних справах саме так і знаходили криптоактиви: наприклад, у справі хакера із Bitcoin Fog аналітики NSA відстежили монети через десятки транзакцій та змогли вивести на реальну особу.

Для стягнення боргів приватні кредитори можуть наймати такі фірми, щоб «полювати» на приховані статки боржника – часто це виправдано у випадках, коли сума боргу значна, а є підозри, що у відповідача є значні криптоактиви.

Співпраця з біржами

У США більшість великих криптобірж (Coinbase, Kraken тощо) зареєстровані як компанії, що зобов’язані дотримуватися законів і виконувати судові накази. Це означає, що на запит суду або правоохоронців біржа заморозить рахунок боржника і видасть інформацію про залишки на ньому. Були випадки, коли майданчики самі проактивно допомагали виявити шахрайські активи або повернути кошти постраждалим за рішенням судів. Для кредитора наявність активів боржника на регульованій американській біржі – удача, адже механізм стягнення буде практично таким самим, як із банківським рахунком. У деяких судових спорах сторони доходили до того, що суд дозволяв надсилати судову повістку або наказ безпосередньо через блокчейн-гаманець боржника (був випадок, коли суд Нью-Йорка дозволив вручити позов невідомому відповідачу шляхом передачі NFT-токена на його Ethereum-адресу).

Це ілюструє готовність американської Феміди експериментувати, аби охопити нові технології.

У США жваво обговорюється питання вдосконалення законів для цифрових активів.

Так, в рамках робіт над Єдиним торговим кодексом (UCC) запропоновані поправки щодо визначення контролю над цифровими активами, що спростить їх передачу кредиторам у заставу чи при стягненні. Окремі штати (Вайомінг, Техас) приймають закони, які визнають криптовалюту власністю і прописують порядок дій шерифів щодо цифрових гаманців. На федеральному рівні вже діє норма, що зобов’язує біржі і брокерів повідомляти податкову про великі транзакції з криптою – мета в тому числі бачити потенційні ухилення від сплати боргів і податків. Таким чином, в США формується підхід: «не можеш сховатися за криптою».

Навіть якщо немає спеціального крипто-закону, боржник не убезпечений: влада знайде метод, як дістатися цифрового гаманця, за потреби через судову постанову або силовий тиск.

Показовий приклад – вже згадана справа Річарда Аллгрена в Техасі. Після його засудження за несплату податків судді було недостатньо просто оголосити суму до повернення – він видав детальний наказ: розкрити всі приватні ключі, назвати всі пристрої, де зберігається крипта, і заборонив будь-які операції з цифровими активами без дозволу суду. Фактично, відповідач поставлений під повний фінансовий нагляд, аби ~$1 млн боргу було сплачено із його криптовалютного портфеля.

Це створює прецедент і своєрідний «план дій» для інших справ щодо стягнення: якщо боржник у США має значні криптоактиви, суд може стати на бік кредитора і примусово забезпечити доступ до них.