Господарський кодекс України скасовано: як зміниться правове поле для бізнесу

28 серпня 2025 року набрав чинності Закон № 4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб». Саме цього дня Господарський кодекс України втратив чинність. Це означає, що відтепер усі господарські відносини регулюватимуться Цивільним кодексом та спецзаконами. Таким чином, Україна остаточно переходить на цивілістичну модель права, коли бізнес працює в межах єдиного кодифікованого акта.

Скасування ГКУ і перехідний період

За статтею 17 Закону № 4196-ІХ ГКУ втратив чинність із 28 серпня 2025 року. Водночас закон передбачив трирічний перехідний період, протягом якого існуючі юридичні особи збережуть можливість діяти у своїх формах, але нові підприємства у формах державних, комунальних, приватних чи іноземних створювати вже заборонено. У цей період «старі» підприємства мають перетворитися на господарські товариства — ТОВ або АТ. Для державних підприємств ця трансформація є обов’язковою: у разі відсутності рішення про реорганізацію їхні активи передаватимуться до Фонду держмайна. Комунальні підприємства можуть або зберегти нинішню форму, або пройти реорганізацію — це визначатиме місцева влада.

Нові правила для майна

Важливим нововведенням стало реформування інститутів господарського відання та оперативного управління. Замість цих радянських конструкцій упроваджується право узуфрукта, тобто безоплатного володіння і користування майном. Частина активів буде передаватися новоствореним товариствам у власність, інша — саме на праві узуфрукта. Стаття 14 закону визначає механізм інвентаризації такого майна та прийняття рішень про його подальший правовий режим.

Господарська діяльність і суб’єкти

Попри втрату чинності ГКУ, поняття «суб’єкт господарювання» не зникло. Стаття 2 Закону № 4196-ІХ визначає його як учасника господарських відносин, що здійснює господарську діяльність, має відокремлене майно та відповідає в межах цього майна. До таких суб’єктів належать як господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, так і фізичні особи-підприємці. Та сама стаття надає визначення «господарської діяльності» і розмежовує її на підприємницьку (з метою прибутку) та некомерційну (без мети прибутку). Залежно від кількості працівників та доходу суб’єкти віднесено до мікро-, малих, середніх і великих підприємств. Відповідні уточнення внесено й до статті 20 ГПКУ, щоб забезпечити єдине тлумачення в судовій практиці.

Санкції та корпоративне управління

Окрема увага приділена господарським і адміністративно-господарським санкціям. Тепер їхній перелік міститься у статті 15 Закону № 4196-ІХ. Він майже не змінився: серед заходів зберігаються відшкодування збитків, адміністративно-господарський штраф, вилучення прибутку чи зупинення дії ліцензії. Разом із цим уточнено, що на санкції, передбачені Податковим та Митним кодексами, новий закон не поширюється.

Важливі зміни торкнулися і корпоративного управління. У статті 97 ЦКУ з’явилася можливість для єдиного учасника — фізичної особи самостійно управляти товариством без створення виконавчого органу. Водночас нова стаття 99-1 ЦКУ визначає коло посадових осіб товариства, до якого тепер включено не лише директора чи членів виконавчого органу, а й головного бухгалтера, корпоративного секретаря та членів наглядової ради. Для них закон установлює чіткі фідуціарні обов’язки: діяти добросовісно, розумно і виключно в інтересах товариства.

Договори та судова практика

Що стосується господарських договорів, укладених за нормами ГКУ, то вони залишаються чинними. Закон не має зворотної дії, тому посилання на ГКУ у вже підписаних договорах не робить їх недійсними. Водночас доцільно поступово замінювати ці посилання на відповідні положення ЦКУ та спеціальних законів. Варто згадати й позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18), де наголошено, що приватне підприємство — це не самостійна організаційно-правова форма, а класифікаційна ознака. Цей підхід зараз особливо актуальний, адже всі подібні структури підпадатимуть під перетворення у ТОВ, ТДВ чи кооперативи.

Висновок. Скасування Господарського кодексу — не просто формальна зміна. Це перехід на нову систему, у якій правила для бізнесу уніфікуються, а регулювання стає більш передбачуваним. Для підприємств це означає необхідність провести аудит організаційно-правової форми, установчих документів та майнового режиму. Для юристів — нову роботу з узгодження корпоративних процедур, контрактів і захисту клієнтів у господарських спорах.