Зменшення боргу по кредитному договору — реальний шлях виходу з фінансової кризи

Багато українців сьогодні стикаються з проблемою непосильних кредитних зобов’язань. Втрата роботи, зменшення доходів чи додаткові витрати призводять до того, що регулярне обслуговування кредиту стає майже неможливим. Прострочення платежів автоматично тягнуть за собою нарахування штрафів та пені, які тільки збільшують борг і створюють ризик судових процесів та примусового стягнення. Водночас українське законодавство пропонує низку законних механізмів, які дозволяють боржнику зменшити фінансове навантаження і поступово відновити стабільність.

Першим кроком завжди є переговори з кредитором. У багатьох випадках банк готовий піти назустріч і погодитися на кредитні канікули, реструктуризацію чи навіть часткове списання боргу. Це може бути взаємовигідним рішенням: позичальник отримує послаблення, а банк зберігає шанс повернути кошти. Якщо компромісу досягти не вдалося, тоді на допомогу приходять правові інструменти. Закон дозволяє боржнику посилатися на позовну давність, якщо кредитор пропустив строк звернення до суду.

Суд також може зменшити надмірні штрафи та пеню, визнавши їх неспівмірними. У випадках, коли кредитний договір укладався з порушеннями, він може бути визнаний недійсним, що звільняє від сплати нарахованих відсотків і комісій. Окремо передбачена можливість мирової угоди під час судового розгляду, коли сторони домовляються про зменшення боргу чи списання штрафів в обмін на часткове погашення.

Для боржників із критичними проблемами передбачена процедура банкрутства фізичної особи, яка може завершитися списанням значної частини боргів.

Застосування цих механізмів має як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, це зменшення щомісячних платежів, відсутність постійного тиску колекторів і поступове відновлення кредитної історії. З іншого — реструктуризація часто призводить до збільшення загальної переплати, а факт списання частини боргу може негативно вплинути на можливість отримати нові кредити в майбутньому. У випадку банкрутства варто враховувати й юридичні обмеження: тимчасова заборона на повторне звернення до цієї процедури, обмеження щодо нових позик та ризик втрати майна.

У період воєнного стану законодавець передбачив додаткові гарантії для позичальників. Закон № 2120-IX забороняє нарахування штрафів і пені з 24 лютого 2022 року, а всі вже нараховані санкції підлягають списанню.

Для військовослужбовців діє особливий порядок: вони звільняються від сплати відсотків, штрафів і пені під час служби та зобов’язані повернути лише тіло кредиту після демобілізації.

Окремою нормою врегульовано списання боргу за знищене іпотечне житло — за умови, що воно було єдиним місцем проживання і не мало прострочень станом на лютий 2022 року.

Таким чином, навіть у кризових умовах існують законні шляхи зменшення кредитного навантаження. Важливо не відкладати рішення, а обрати той механізм, який найбільше відповідає конкретній ситуації. Для когось оптимальним варіантом буде реструктуризація, для інших — судове оскарження неправомірних нарахувань чи банкрутство. Головне — діяти в межах закону й користуватися наданими інструментами, аби повернути контроль над власними фінансами та уникнути статусу хронічного боржника